Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

звенькотіти

Звенькоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Звенѣть. У Кременці звенькотить, як по каменю їдеш. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 128.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕНЬКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗВЕНЬКОТІТИ"
Азія́цький. 1) Азіатскій. К. Кр. 28. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. К. ХІІ. 130. 2) Варварскій, жестокій.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Досвітко́вий, -а, -е. Предразсвѣтный. Темнота досвіткова. Левиц. І. 271.
Зуздріти, -дрю, -риш, гл. Увидѣть, узрѣть. Стрілець такий, що аби зуздрів на око, то вже й його. ЗОЮР. II. 203. Шукатимеш — не зуздриш мене оком. К. Іов. 16.
Крячина, -ни, ж. Маленькій кусть. Вх. Лем. 429.
Літо́росток, -тка, м. Однолѣтній побѣгъ. Камен. у.
Огірок, -рка, м. 1) Огурецъ, cucumis salibus. 2) Родъ игры, въ которой дѣвушки берутся за руки, составляютъ цѣпь, вьющуюся на подобіе стеблей огурцовъ, и поютъ пѣсни. Чуб. III. 79. 3) мн. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 376. 4) мн. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. Ум. огіро́чок. Ув. огірчи́ще.
Розшибатися, -баюся, -єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. І. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).
Стогноти, -нот, ж. мн. = стогначі. А щоб на тебе хвороба та стогноти. Н. Вол. у.
Сцик! межд. отъ сцяти. Ном. № 6384.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗВЕНЬКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.