Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стомлятися

Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Лог. 166. Не стомились міцні крила у молодого орляти. О. 1861. IV. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОМЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОМЛЯТИСЯ"
Загарто́вувати, -вую, -єш, сов. в. загартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалять, закалить. Тільки крицю треба загартувати. Ком. II. 57.
Колотня, -ні́, ж. = колотнеча.
Мідя́к, -ка, м. Мѣдная монета. Сим. 208.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Опук, -ку, м. 1) Выпуклость. Харьк. 2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли. Мнж. 188.
Прибочний, -а, -е. Боковой. Н. Вол. у.
Прохиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прохилити, -лю, -лиш, гл. Раздвигать, раздвинуть (густо растущія растенія), пролагая себѣ путь, наклоняя (растенія) въ противоположныя стороны. Ой в городі бузина, вітер не прохилить. Грин. III. 171.
Різовиння, -ня, с. = різовини. Вх. Лем. 461.
Розвилистий, -а, -е. Вѣтвистый. Розвилисте дерево. Міусск. окр.
Упирь, -ря, м. Мертвецъ, сосущій кровь живыхъ, упырь. Один чоловік умер та й став упирем. А упирі кров з людей п'ють. Грин. II. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОМЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.