Вигубити Cм. вигублювати.
Гости́нка, -ки, ж. Ум. отъ гостина.
Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті.
Загорюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Съ трудомъ заработать. Загорюй смажно та й їж смашно. А що загорюєш, то все прогайнуєш.
Лютровий, -а, -е. лютрові залізця. Родъ ловушки для лисиць, куниць, хорей и подобныхъ звѣрей.
Міни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Измѣняться, перемѣняться. День минав мінивсь на вечір. . Тут я став мінитися... вже в мене (вовкулаки) і шкура вовча виросла. Ой має воно (серце) чого ся мінити. Голова болить, аж світ мені міниться. Сердиться, аж міниться. Аж іскри з очей скакнули, на лиці міниться. 2) Затмѣваться, меркнуть. Міниться сонце, місяць. Як сонце міниться, — не можна на його дивитись: очі болітимуть. Ой учора ізвечора, як місяць мінився, ішов Яким до вдівоньки, а сусід дивився. Мов сонечко праведне тоді мінилося.
Нікуди 1 нар. Некуда. Наставляй ширше, а то, бач. нікуди сипать.
Приглядіти Cм. приглядати.
Раїти, -раю, -єш, гл. = раяти.
Удивитися Cм. удивлятися.
