Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стоїти

Стоїти, -стою, -їш, гл. Стоить. Хиба ж наша мати вже й кози не стоїть. Ном. № 2040. Твій, каже, челядинець великого стоїть. ЗОЮР. І. 48.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЇТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЇТИ"
Богомілець, -льця, м. Богомолець.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Обгоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обгорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Обгорать, обгорѣть. 2) Загорать, загорѣть. Ти, дівчино чорнявая, ти, дівчино біла, ти у полі не робила, то й не обгоріла. Чуб. V. 173.
Піввідровий, -а, -е. Полуведерный. Ми світові люде! Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину. Кіевск. у.
Півторак, -ка, м. Все мѣрою въ 1 1/2. Півторак бичок. Півторак мішок. Ум. півторачок. Вивела коника і осідлала, винесла гачок і півторачок. Гол. І. 339.
Підпорошити, -шу́, -ши́ш, гл. Присыпать снѣгомъ. Підпорошило трохи дорогу.
Пробілити Cм. пробілювати.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Штанькуватий, -а, -е. = штанатий. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЇТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.