Заку́рвити, -влю, -виш, гл. Заработать проституціей.
Засоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. засолоди́ти, -джу́, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Козлячий, -а, -е. Козлиный. Хиба ж їм я те м'ясиво, або ж п'ю крівцю козлячу.
Майтала́тися, -лаюся, -єшся, гл. = майталати. А те помело (хвіст) ззаду тільки ковиль, ковиль!.. Майталається.
Пергамен, -ну, м. Пергаментъ. Віковічні пергамени.
Позмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Сговорить (многихъ).
Приповідати, -даю, -єш, сов. в. приповісти, -вім, -віси, гл.
1) Приговаривать, присказывать, присказать. Ой як і став дяк псалтиру читати, стала, стала бондарочка та й приповідати.
2) Разсказывать, разсказать. Нема, нема Іваночка цілих неділь шість, нігде нікто за Йваночка нічого не приповість. Приповідають люде, що де наше теперки село, то колись ліс був.
3) Говорить, сказать пословицами. Старі люде приповідають: на їднім місці і камінь обростає.
Пролизина, -ни, ж. = пролиз. Її ноги ввігнули тонкий лід, шурхнули в пролизину.
Усень (только им. пад. ед. ч. муж. род.), усенький, -а, -е. ,, мѣст. = усей. Не так родина, як всень рід. Лежать всенькі троє. Кривеньке, маленьке збігало поле всеньке. Ой шкода, шкода та синього цвіту, що він розсіявся по всенькому світу.
Шварнути, -рну, -неш, гл. Сверкнуть. Шварнула блискавка, грім грюкнув і загув.
