Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стогнійка

Стогнійка, -ки, ж. Постоянно стонущая женщина. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГНІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГНІЙКА"
Бавина, -ни, ж. = бавовна. КС. 1883. XI. 50. Мнж. 175.
Бондаря, -ряти, с. = бондарча.
Відкупити, -ся. Cм. відкупляти, -ся.
Зуздрітися, -рюся, -ришся, гл. Оглянуться, осмотрѣться. Лубен. у. (В. Леонтов.).
Иначий, -а, -е. = инчий. Треба иначий купить хамут, бо сей тісний коневі. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому. Грин. III. 493.
Помолотити, -лочу, -тиш, гл. Помолотить, смолотить. Я ціпом помолотю. Чуб. V. 1144.
Простолюдний, -а, -е. Простонародный. К. ХП. 116. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту. Г. Барв. 378.
Скудлачити, -чу, -чиш, гл. Взъерошить.
Сопочити, -чну, -неш, гл. = спочити. МВ. ІІІ. 62.
Хворост, -ту, м. Хворостъ. Св. Л. 157. Лежить під хворостом та й крутить хвостом. Ном. стр. 293, № 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОГНІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.