Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хижак

Хижак, -ка, м. Хищникъ. К. ПС. 6. Настигає хижаків у полі. К. МБ. 265. Хижаки добро його розносять. К. Іов. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 396.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЖАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХИЖАК"
Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.
Враждувати, -дую, -єш, гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251.
Галаджійка, -ки, ж. Небольшой плужокъ съ прямой градилью, безъ колісні. Одесс. у.
Гарнійшати, -шаю, -єш, гл. = гарнішати.
Ґедзи́лля, -ля, с. Древесные опилки. Черном.
Деся́тничка, -ки, ж. Жена десятника.
Ли́тий, -а, -е. 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. Шевч. 363. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ. Гол. Од. 29.
Садівник, -ка, м. Садовникъ. Камен. у. Єв. І. XX. 15.
Сполуденок, -нка, м. Послѣобѣденное время. Желех.
Часть, -ти, ж. Часть. Зо дна моря хвиля уставав, козацькі судна на три части розбиває. АД. І. 197.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХИЖАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.