Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Досипа́тися Ii, -паюся, -єшся, сов. в. доспа́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Досыпаться, доспаться. До білого волоса доспався. Ой поспи, поспи, красная дівко, та доспишся до горя.
Затемперува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очинить перо.
Об'явка, -ки, ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу. 2) Голосъ (при баллотировкѣ). Паньку дали три об'явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною.
Перстень, перстінь, -теня и -рсня, м.
1) Перстень, кольцо. Ой іскиньте золот перстень із мизинця пальця. Береш перстень, дай мі слово, люблю в світі тя єдного. Перстні дорогії.
2) Часть косы. Cм. коса 1. Ум. перстеник, персте́ничок, персте́нчик, перстенець, перстінець. перстінок. перстник, перстничок. Моя біла ручка у перстничку.
Розливки, -вок, ж. мн. = зливки 2.
Сажанка, -ки, ж. Посаженное растеніе. Се тютюн сіянка, а то сажанка. Цибуля сажанка і сіянка.
Сомиряти, -ряю, -єш, сов. в. сомири́ти, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь — свята правда, сомиряє неправду.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь.
Штурман, -на, м. Штурманъ (на кораблѣ).
