Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

столярувати

Столярувати, -ру́ю, -єш, гл. Заниматься столярнымъ ремесломъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЛЯРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЛЯРУВАТИ"
Да́котрий, -а, -е. Кто нибудь. Вх. Лем. 408.
Нажва́катися, -каюся, -єшся, гл. Нажеваться, наѣсться.
Облопатися, -паюся, -єшся, гл. Обожраться.  
Позагнуздувати, -дую, -єш, гл. Зануздать (многихъ).
Покрасувати, -су́ю, -єш, гл. = покрасуватися.
Помки нар. Памятно. Помки вам, панове, як горів Харьків? Харьк. г. Мені се у помки, як чумаство було по холодній горі. Харьк. г. Cм. помка, помок.
Понашепуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = понашевкуватися. Це вже після запорожців понашепувались сюди пани. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Прищеплювати, -люю, -єш, сов. в. прищепити, -плю́, -пиш, гл. Прививать, привить. Чуб. II. 186. Прищепив яблуню. Щепій прищепив віспу. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10.
Свійський, -а, -е. Домашній. Кожний свійський птах сусідивсь до людей в солом'яній хатині. К. Дз. 137. Коли нема диких (качок), то з досади і свійських лущить. Стор. 1. 233.
Хрунь, -ня, м. 1) Эпитетъ свиньи. (Галиц.). Желех. 2) Въ Галиціи: избиратель, продающій свой голосъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЛЯРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.