Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо.
Госпо́дь, Го́спода, м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Господи, помилуй, або дай що! Хай Госпо́дь ми́лує. Боже сохрани! Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Ум. Го́споденько, го́сподонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Крий, Господоньку!
Ільнувати, -ну́ю, -єш, гл. = льнувати.
Морю́ха, -хи, ж. 1) Дождевикъ, Bovista gigantea. Cм. моруха. 2) Гнилушка для подкуриванія пчелъ.
Попропадати, -да́ю, -єш, гл. Пропасть (о многихъ). Коли б ще козаки з голоду не попропадали. Скільки їх вже попропадало, от же ж все ще восьмеро є.
Пурх! меж. Порхъ! Якась пташка прилетіла і сіла передо мною на шляху.... Я до неї ловити, — вона: пурх!
Риновка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ринва.
2) Вазонъ, цвѣточный горшокъ.
Тузка, -ки, ж. ? Сидящей въ тюрьмѣ говорятъ: Сиди в піску да їж тузку, да пий холодную воду.
Укоряти, -ряю, -єш, сов. в. укори́ти, -рю, -риш, гл. Укорять, укорить. Будеш ти мене в вірі христіянській укоряти.
Шпаркий, -а, -е. Прыткій, скорый, быстрый. Волынск. г. «Не сердься, чоловіче, за мою шпарку одповідь», — з жалем промовив січовик.
