Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторчака

Сторчака нар. Внизъ головой. Він як посковзнеться, то так сторчака туди й полетів.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЧАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРЧАКА"
Безколірний, -а, -е. Безцвѣтный.
Заги́ба, -би, ж. = загиб. Чи нема у вас чого ад поганки? Жаден день поганка; та вічня загиба та й годі. Лубен. у.
Легво, -ва, с. = лігво.
Підгейстра, -ри, ж. = підгейстер. Прилуц. у.
Померанець, -нця, м. Апельсинь. Приносить жид до Потоцького цетрини й померанці. Рудч. Ск. II. 204.
Попідтоплювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и підтопити, но во множествѣ.
Салій, -лія, м. = салєник. Вх. Зн. 62.
Сповідатися, -даюся, -єшся, гл. Исповѣдываться. Сповідайтесь, панове, милосердному Богу. Макс. У угорск. украинцевъ есть сов. в.: сповістися, -віщуся, -стишся — признаться кому. Вх. Уг. 269.
Тарганити, -ню, -ниш, гл. Тащить, тянуть. Борз. у.
Худобство, -ва, с. Бѣдность, убожество. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРЧАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.