Дзявкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = Дзявкати. Сучечка біга коло хати та й дзявкотить.
Драпа́к, -ка́, м. см. дряпак.
За́родок, -дку, м. Зародышъ, embrio. Стоїть стовп до неба, на нім 12 гнізд, в кождім гнізді по 4 яйця, в кождім яйці по 7 зародків. (Загадка: рік). Ум. за́родочок.
Лица́рство, -ва, с. Рыцарство. Козацькі війни з ляхами, запорожське лицарство, — надали сміливости народові.
Повідростати, -таємо, -єте, гл. Отрости (во множ.). Не голим голов, от волосся і повідростало.
Приписа́нець, -нця, м. Вновь приписавшійся къ обществу; натурализованный. Потім стали ходить до нас оті приписанці, що приписались з чужих сел, то вже не те пішло.
Сіменуха, -хи, ж. Кушанье: съ коноплянымъ молокомъ каша.
Тиркавий, -а, -е. 1) О птицѣ: съ обтрепанными перьями. Така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілко крилом. Качка, та така тиркава та голодна.
2) О деревѣ, лозѣ напр.: съ торчащими во всѣ стороны вѣтвями.
Хазяювати, -зяю́ю, -єш, гл. 1) = хазяйнувати 1. Лучче було хазяювати, ніж по дорогах ходити. 2) Распоряжаться. Хазяюй тими грішми. Нехай чорт кіньми оре, а дівками хазяює.
Цідило, -ла, с. Кусокъ полотна, сквозь который процѣживаютъ творогъ.
