Горну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Пригребать, придвигать, загребать. Кожна ручка собі горне. 2) Обнимать. Бондарь відра набиває, мене горне пригортає.
Дрі́бно нар. Мелко; густо, часто. Понабивано каміння дрібно-дрібно, неначе горохом вислано. Багатий дрібно крає. Бий та й дрібно, щоб знали, чий син. на стр. 289. Як музика дрібно грає, — я слухати люблю. 2) Подробно. Потім все дрібно росказала, кого до пекла провожала. Ум. дрібне́нько, дрібне́сенько. Дрібно, дрібнесенько русу косу заплела. дрібне́нько ходи́ти. Ходить мелкими шажками. Може ту, мамо, сватать, що дрібненько ходить?
Загні́тиця, -ці, ж. Болѣзнь ногтя, ногтоѣда.
Кукібничок, -чка, м. Ум. отъ кукібник.
Наоко́ло нар. Вокругъ. Наоколо того села були ліси, гори.
Незаздрий, -а, -е. 1) Независтливый.
2) Неревнивый.
Очучати, -ча́ю, -єш, сов. в. очути́ти, -чучу, -тиш, гл. Приводить, привести въ чувство. А бідна княнейка сім рази зімліла... баба не пильнує паню очучати. Хворий лежить як мертвий, а стали терти, то й очутили його.
Посилкувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Помогать, поддерживать. В дочасних потребах посилкувати буду.
2) Кормить, накармливать.
Прогульком нар. То появляясь, то исчезая. Місяць прогульком з-за хмари виглядав.
Прокашлювати, -люю, -єш, сов. в. прокашляти, -ляю, -єш, гл. Прокашливать, прокашлять.
