Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

столинє

Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЛИНЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОЛИНЄ"
Дани́на, -ни, ж. Дань. Єв. Л. XX. 22. І нехай йому данину принесуть царі ферейські. К. Псал. 164.
Крутий, -а́, -е́ 1) Крутой. Буду крутії гори копати. Мет. 2) Сильно загнутый. Молодик-гвоздик! тобі — на уповня, мені — на здоров'я; тобі круті роги, мені чорні брови. Ном. № 286. Поцілуй же мене... у крутий усок. КС. 1882. X. 27. крутий ряд. Весенняя игра дѣвушекъ, въ которой цѣпь играющихъ извивается заворотами и зигзагами. Kolb. І. 176. 8) Густой. Наварила каші крутої. Грин. І. 88. Круті яйця. 4) Крѣпкій, твердый. На круте дерево крутого клина треба. Чуб. 1. 239. А вгризніте, яка (картопля) крута. Г. Бар. 428. Ой маю я, моя мати, нагайку крутую. Н. п. 5) Трудный, тяжелый. Еге, одвітує Білозерець, крута година наступила. К. ЧР. 302. 6) Трудно разрѣшимый, трудно усвояемый (о словѣ, напѣвѣ) Уман. у. Крута загадка. Крута пісня. Круте слово. Не круте ймення, та забула. Павловгр. у. 7) крута голова = крутоголов. Вх. Лем. 428. 8) крута м'я́та. Раст. Курчавая мята, Mentha crispa. Вх. Лем. 428. Ум. крутенький. Крутенькую загадку нашим ти задав панам. Котл. Од. 489.
Пацірник, -ка, м. Раст. a) Althaea officinalis. Вх. Уг. 257. б)дикий. Malva silvestris. Вх. Уг. 257.
Перемітувати, -тую, -єш, сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить. МУЕ. III. 44. 2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь. Шух. І. 191. 3)ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву. Вх. Зн. 47.
Підперти, -ся. Cм. підпірати, -ся.
Полестатися, -таюся, -єшся, гл. Поплестись. Як би потепліло, — полесталась би я по доріжці, а то зіма отся ізнудила та ізсушила мене. Черн. Губ. Вѣд. 1853, стр. 61.
Понабудовувати, -вую, -єш, гл. Настроить (во множествѣ).
Ставати, стаю́, -єш, сов. в. стати, стану, -неш, гл. 1) Становиться, стать. Ото він став навколішки, стенувся, — сириця так і тріснула. ЗОЮР. І. 6. Рече до сухорукого чоловіка: стань посередині. Єв. Мр. III. 3. стати на рушнику. Обвѣнчаться. З Марусею на рушнику стану. Мет. 104. 2) — до чого. Браться, взяться, приняться за что. Сей же як до чого став...., — уся душа його в роботі. МВ. ІI. 11. До бою, побою стати. Выйти на бой, вступить въ битву. Дали коня, дали зброю: ставай, синку, до побою. Pauli. стати до розмови. Заговаривать, заговорить. Тоді вже не станете зо мною до розмови, як тепер. Св. Л. 61. 3) Безл. Становиться, стать; получиться. Скілько кіп у вас жита стане на десятині? О. 1862. ІV. 106. 4)за кого, за що. а) Замѣнять, замѣнить кого, что. Мет. 241. Він мені за дитину рідну став. МВ. ІІ. 22. Став він мені за батька. Не стане кишка за начинку. Чуб. І. 256. б) Становиться, стать въ защиту кого, чего, заступиться. Хто за правду стане? 5) — на кого. Подниматься, подняться, возстать. Чи там раду радять, як на Турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 6) Останавливаться, остановиться. А в другий раз приходив ватажко Вовчок, та й став коло Константинова. ЗОЮР. І. 132. Станьмо, братіку, тута, коні попасімо. ЗОЮР. І. 40. 7) Наниматься, наняться. Я до його стала на рік. Став у царя до свинаря за підпасича. Мнж. 13. Стати під хуру. КС. 1882. X. 186. 8) Прибывать, прибыть на мѣсто. Сим конем скоро у Харькові станеш. Зміев. у. Ухватило його за серденько, став у Марусі на дворі живенько. Грин. III. 235. 9) Начинать, начать, стать. Стань його вчить, то воно й слухать не хоче. ЗОЮР. І. 13. Ой став козак царь-зілля копати, стала над ним зозуля кувати. Мет. 104. Став божий світ світати, стали вони на коні сідати. ЗОЮР. І. 41. Съ отриц. не. Переставать, перестать. Поки ми матір свою поважали, поти нам Бог годив: а не стали ми матки старенької знати.... не стали нас люде знати.... не стали ми в домівці на промешканні з молодими женами щастя й долі собі мати. ЗОЮР. І. 23. Не стало ні байраків, ні мелюсів ставати. АД. І. 108. 10) Наставать, настать, наступать, наступить. Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала. ЗОЮР. І. 135. 11) Хватать, хватить, стать. Коли ви будете говіть? Тоді, як хліба не стане. Пом. № 134. 12) Происходить, произойти, случаться, случиться, явиться, оказаться. А даси те, що в тебе дома без тебе стало? Рудч. Ск. I. 101. 13) Получать, получить начало, начинаться, начаться. Не від нас ж стало, не нами й кінчиться. Посл. Стала слава, стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. Мет. 106. Вже стає на дворі світ. Котл. Ен. II. 38. 14) Дѣлаться, сдѣлаться, стать. Пень горів, а він руки грів, та й став йому дядько. Посл. Як народивсь Христос, то которі.... хрестились, так святими стали; котрі ж плювали, то камінем стали. ЗОЮР. І. 12. Чого смутна стала, мила? Мет. 74. Як гляну на дітей, то страшно стане. МВ. ІІ. 13. 15) Доставаться, достаться. Смійся, вражий сину, за сміх тобі стане. Чуб. 16) Обходиться, обойтись, стоить. Сімдесят карбованців весілля стало. Г. Барв. 321. Труда великого се діло стало. Полт. г. 17)в приго́ді. Пригодиться. Cм. еще пригода. 18) стати на слові. Сдержать слово. Супрун не став на слові. Н. Вол. у. 19) — на стану, станочку. Cм. стан. Ой тепер я доросла, на станочку стала. Гол. III. 291.
Хлоста, -ти, ж. Порка, наказаніе розгами. Ном. № 3862. Положивши, дайте добру хлосту, поки верне дощі та роси, що, знаю, в неї на мисниках та на полицях. Кв. хло́сти да́ти. Выпороть, а затѣмъ вообще отколотить. Гей дамо ляхам, а превражим синам превеликую хлосту. АД. ІІ. 66.
Чорнявка, -ки, ж. Брюнетка. У їх була дівка-чорнявка. Ум. чорнявочка. Циганочка-чорнявочка. Млак. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОЛИНЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.