Валашний, -а, -е. Оскопленный, выхолощенный.
Добрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться добрымъ, добрѣть.
Заподі́яти, -ді́ю, -єш, гл. 1) Сдѣлать, причинить. Ні, ні, Господь не заподіє злого! Вівця! Що вона кому заподіє? — смерть собі. Наложить на себя руки. Сам собі смерть заподію. Смерть би собі заподіяв, як би гріха за те не було. 2) Подѣлать (колдовствомъ). Це їй так було заподіяно.
Кривак, -ка, м.
1) Кривое дерево (срубленное).
2) Посуда, въ которой жарятъ поросять. Подольск.
3) Заяцъ.
Обкіт, -ко́ту, м. Время рожденія овецъ.
Попруга, -ги, ж. 1) Подпруга. Та купимо сідельце з попругою. Та підтягай, джуро, та підтягай, малий, тугенько попруги. 2) Поясъ кожаний, — Cм. ремінник. 3) Часть толчеи. Cм. ступа ножіна. 4) Часть рыболовнаго сака. Cм. сак. 5) Полоса, — напр. поперечная полоса на боку перістого вола. Між небом і водою став чорною попругою ліс. Сонце... довгою й широкою попругою лягло через усю хату. Ум. попружка, попруженька, попружечка. Ой підтягай, та малий хлопку, попруженьки стуга. Попрямуйтеся ви, вильні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки.
Послужити, -жу, -жиш, гл. Послужить. Служила в бурлацтві, послужи где й у хазяйстві. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі, послужи йому так щиро, як мені служила.
Розворсати, -са́ю, -єш, гл. Расковырять. Як розворсали йому голкою, дак як роспухне рука як колода.
Тіки, тіко, нар. = тілько. Тіки вирву з рожі квітку. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати.
Тіснісько нар. = тіснісінько.
