Благословлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. благословитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Получать, получить благословеніе. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. — до кого, у кого. Получать благословеніе отъ кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. Йди до попа благословиться. Бона благословиться у батька й у матері.
2) на світ благословилося. Разсвѣло. Ось нічка утікла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись.
Варінка, -ки, ж. = варіння.
Вікнастий, -а, -е. Съ большими окнами; со многими окнами.
Забайду́житися, -житься, гл. безл. Потерять желаніе, охоту, охладѣть. Мав їхати, та щось забайдужилось. Так воно й забайдужилось, а думав зробити.
Марномо́вець, -вця, м. Пустословъ.
Муни́ця, -ці, муни́ція, -ції, ж. Амуниція. Дадуть тобі, синку, солдатську муницю. Москаль закусив, подякував Богу... да за муницію та й пішов собі.
Напу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. налужитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Надуваться, надуться, напыжиться. Шаровари напужились. 2) Принимать, принять надменный видъ.
Рівночасно нар. Одновременно.
Розмазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Избить въ кровь. Пику розмазчу.
Ухання, -ня, с. Крики: ухъ!
