Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Відчепити, -ся. Cм. відчепляти, -ся.
Долі́вка, -ки, ж. Земляной полъ, вымазанный глиною. Скриня... одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Ум. долі́вонька, долі́вочка.
Істовність, -ности, ж.
1) Съѣдобность.
2) Сытность, питательность. А що воно (сіно) до гстовности, — то Боже мій!
Келішок, -шка, м. Рюмка.
Неозорно нар. Необозримо, безъ конца. Зайвої землі лежало неозорно перед тобою і за тобою.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Поголовастий, -а, -е. Покатый, пологій.
Синька, -ки, ж. Синька. Синьки купила.
Шкуратина, -ни, ж. Кожа, кусокъ кожи. Ум. шкурати́нка. Між дубинки та ліщинки шматок шкуратинки. Жаб'яча шкуратинка.
