Дері́й, -рія́, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. 2) Напильникъ. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.
Жовтопу́з, -за, м. = жовтобрюх 1.
Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє.
Йо? меж. Выражаетъ удивленіе: неужели? въ самомъ дѣлѣ? Йо? щоб то оце запорожець та почав до жінок липнути? То не живий солдат, а то кого парсуна. — Йо! гукнули дівчата і підбігли розглядати.
Міст, мо́сту, м. 1) Мостъ. Оце пропав, як з мосту впав. 2) Полъ деревянный. Молодицям по світлицях мости шарувати. А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? Ум. місток, місточок, мостонько. Калиновий мостоньку, гнися, не ломися.
Натомлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. натоми́тися, -млю́ся, -мишся, гл. Утомляться , утомиться. Я не наточивсь.
Потужавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться тверже (напр. о кочняхъ капусты, о землѣ высыхающей послѣ дождя).
Продовжити, -ся. Cм. продовжувати, -ся.
Простояти, -тою, -їш, гл. 1) Простоять. Довгенько таки простояли наші сіроми коло перевозу. Я ж з твоїм сином не одну нічку простояла. 2) Причинить вредъ или порчу стояніемъ. Мій тобі коничок стайні не простоїть, моя тобі зброя кілочка не вломить.
Трепіток, -тка, м. Трепещущій. Сестриці дайте вінок трепіток.... ней ся трепоче, на кого хоче.
