Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сторопіти

Сторопіти, -пію, -єш, гл. = сторонитися. МВ. ІІ. 203.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОПІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОРОПІТИ"
Віджити Cм. відживати.
Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Вх. Зн. 13. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька. Вх. Зн. 13.
Зажу́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зажури́ти, -рю́, -риш, гл. Опечаливать, опечалить. Зажурив того Івана. Рудч. Ск. II. 120.
Канупер и канупір, -ру, м. 1) Калуферъ, Tanacetum balsamita. Вх. Пч. І. 13. З-за плота виглядали чорнобрівчики, васильки і канупер. Стор. 2) канупирь пільний. Раст. Salvia pratensis. Лв. 101. Ум. кануперець. Грин. III. 539.
Клюк! I меж. 1) Выражаетъ клеваніе. Мнж. 4. 2) = цюк. Сокиркою все клюк та клюк. Грин. І. 225.
Матіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Ругаться по матери. Іде піп, а він матіркує, сказано, п'яний. Камен. у. Став мене матіркувать. Н. Вол. у.
Піняти, -піму, -меш, гл. = пійняти. Руки розставив, щоб кота того піняти. Драг. 63.
Попаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Побыть пономаремъ.
Спотикнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = спіткнутися.
Ставня, -ні, ж. Колья, которыми обставляютъ въ погребахъ стѣны, чтобы земля не сыпалась. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОРОПІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.