Баус, -са, м. = ус.
Безпомошний, -а, -е. Безпомощный. Се вдови бідні безпомочні. Ви ж нам безпомошним защита. Мати журиться, що сама безпомошна зостається дома.
Відбігати 2, -гаю, -єш, сов. в. відбігти, -біжу, -жиш, гл. 1) Отбѣгать, отбѣжать. 2) — що. Терять, потерять. Десь шапку відбіг. Чи одбіжить бува люльку в сварці, а грошей на нову кат-ма, — вони.... купували йому. 3) — чого, кого. Чуждаться, оставлять, оставить, покидать, покинуть. Свого батька змалку відбігаю. Ой що кров живую ссали, — власних скарбів одбігали.
Жвакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. 2) = жва́кати.
Замика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. замкну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Замикайте, діти, двері. Як коня вкрали, він тоді станю замкнув. Прич. стр. зами́на́ний. Це́рква замикана. 2) Заключать, заключить, запирать, запереть. Замикали Настю, — вона було таки втече. 3) Заграждать, заградить, преграждать, преградить. Замкло їм мову. 4) — гу́бу, уста́. Зажать ротъ, принудить замолчать. Людям губи не замкнеш. Як би вона знала, що я приїхала до неї з жалю над її долею нещасливою, то се замкнулоб їй уста. 5) — очі. Сомкнуть, закрыть глаза. Замкну я очі ворогам.
Ненаський, -а, -е. Не нашъ, чужой, чужестранный. Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люде.
Обшивання, -ня, с. Обшиваніе.
Порозсерджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Разсердиться (о многихъ).
Світитися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Свѣтиться, издавать свѣтъ. Він світиться, як сонце.
2) Просвѣчиваться. Сорочка так виносилась, що аж світиться. ре́бра світяться. Очень худъ.
3) безл. Быть свѣту, быть освѣщеннымъ, свѣтиться, горѣть. Приходить він до теї горальні, аж там світиться. І досі ще в їх світиться, — все не лягають.
Цариночок, -чку, м. = царина 2. На зеленім цариночку пили турки горілочку.
