Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стопа

Стопа, -пи́, ж. 1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. О. 1861. V. 70. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі. Стор. II. 122. 2) Футъ. Пять стопів глини. Федьк. І. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОПА"
Бабчин, -на, -не. Принадлежащій бабці, относящійся къ ней. Желех.
Бівпушок, -шка, м. Раст. Tussilago farfara. Вх. Лем. 392.
Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Ізр.. Cм. зр.
Напросте́ць нар. = навпростець. Ворона напростець літає. Ном. № 11405.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
Протаскати, -ка́ю, -єш, гл. Протащить.
Розбити, -ся. Cм. розбивати, -ся.
Трудність, -ности, ж. Трудность. Шейк.
Уперіщити, -щу, -щиш, гл. Сильно стегнуть, ударить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.