Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стопа

Стопа, -пи́, ж. 1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. О. 1861. V. 70. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі. Стор. II. 122. 2) Футъ. Пять стопів глини. Федьк. І. 75.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 209.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОПА"
Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.
Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. І. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. ІІІ. 25.
Кухарча, -чати, с. Поваренокъ. О. 1861. IV. Слов.
Моґу́ля, -лі, ж. = ґуля. Черном.
Обнімання, -ня, с. = обіймання. Котл. Ен. На хвилину з милим обнімання, довгі роки горя-горювання. К. Досв. 121.
Осе нар. = оце. Осе ж і я, що хорошее ім'я. Ном. № 2525.
Позав'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Повязаться (о многихъ). Усі дівчата наші новими хустками позав'язувались.
Помеженно нар. Смежно. Новомоск. у.
Пронурити, -рю, -риш, гл. Погрузиться въ воду. Гн. І. 31.
Товща, -щі, ж. Густой лѣсъ, дебри. Товща самарська.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.