Відписувати, -сую, -єш, сов. в. відписати, -шу, -шеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Наші хлопці назад листи одписали. На сей лист не відписано мені нічого. 2) Завѣщать, оставлять, оставить по завѣщанію. Може старий відпише флігель мені. Макієвський пан відписав на церкву худобу.
Вожа́й, -жая́, м. Вожакъ; проводникъ. Дай вожая, як знаєш сам, щоб нас до моря допровадив. вожаями назывались также эмиссары, которыхъ задунайскіе запорожцы высылали изъ своей среды въ Украину, чтобы набирать здѣсь годныхъ въ козаки людей и затѣмъ проводить ихъ тайными путями черезъ границу въ Задунайскую Сѣчь. 2) Водырь, передовое животное въ стадѣ.
За́йдений, -а, -е. Захожій. То чоловік не наш: він зайдений відкілясь. Екатерин. у.
Мачкува́тися, -куюся, -єшся, гл. Карабкаться. Перекинулися з возами у яр та й мачкуються там; та поки вимачкувалися, я дамко від'їхав.
Мерзе́нитися, -нюся, -нишся, гл. Мараться, пакоститься. Чи мені треба мерзенитися? Нащо мені сей клопіт?
Ось нар. Вотъ, здѣсь. Ось послухай, Ганно, мене нерозумної. Науме! де ти'? — Ось. аж ось. а) Вотъ гдѣ. Де воно поділося? — Аж ось. б) Вдругъ. І тілько що хотів дать драла, аж ось Дідона за чуб хвать. ось-де, ось-дечки, ось-ось-де. Вотъ гдѣ. Ось-осьде я, коли вам треба. ось-так. Вотъ такъ, вотъ такимъ образомъ. ось-що. Вотъ что. Той побачите, що ось-що ваші славні Брути. ось-ну. А-ну ко! Ось-ну вип'ємо по чарці. От задуту я злу личину, ось-ну лиш тілько завертись. ось-ось, ось-ось-о. Вотъ тутъ. ось-як. Вотъ какъ.
Попересіювати, -сіюю, -єш, гл. Пересѣять (во множествѣ).
Прутик, -ка, м. 1) Ум. отъ прут. 2) Родъ мере́жки. Скорѣе: часть мережки: рядъ круглыхъ отверстій съ обѣихъ сторонъ; шьется также и отдѣльно — по краямъ полотенца, сорочки.
Ропнути, -ну, -неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш.
Узяха, -хи, ж. Та, которая беретъ. Коли даха, то і взяха.