Головник, -ка, м. 1) = головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Прийшов пізно, аж завізно. Ум. завізне́нько.
Їднолітці, -ців, м. мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці.
Кедь нар. = коли. Як би я го зчарувала, кедь я чари не видала? Голов. Кедь не прийду за рік, за два — не чекай м'я, мила, нігда.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули.
Пасердя, -дя, с. Сердцевина дерева.
Розмерзатися, -заюся, -єшся, сов. в. розмерзтися, -знуся, -нешся, гл.
1) Опаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається.
2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася.
Роспарити, -ся. Cм. роспарювати, -ся.
Свекрів, -рова, -ве Принадлежащій свекру. Ой запрягай свекрові коні.
Удушити, -шу, -шиш, гл. Удушить. Щоб тебе вдушило та вдавило.