Воловід м.
1) — воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії.
2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт.
3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута.
Где нар. = де. Где каша з маслом, там нас не маєш.
Дзюбане́ць, -нця, м. см. Дзюб II.
Заги́н, -ну, м. Погибель, гибель. до загину. До смерти.
Загорта́ти, -таю, -єш, сов. в. загорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить. А скину я опанчу та ніжки загорну. 2) Загребать, загресть. Загортай, мати, жар, жар! Кладуть у яму і загортають землею.
Нахопляти, -пля́ю, -єш, сов. в. нахопи́ти, -плю́, -пиш, гл. Накидывать, накинуть. Одежину якусь похопить, що аж глянути чудно.
Плямочка, -ки, ж. Ум. отъ пляма.
Позабризкувати, -кую, -єш, гл. Забрызгать (многое). Жупани позабризькували в грязь у байраці.
Супонити, -ню, -ниш, гл.
1) Стягивать хомуть.
2) Бить ремнемъ.
Услужник, -ка, м. Прислужникъ.
