Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

словесність

Словесність, -ности, ж. 1) Словесное извѣстіе, словесное сообщеніе. Та од. вас ні письмане перечуєш, ні словесности не перекажеш. Н. п. 2) Словесность. Українська пісня і неписана словесність народу українського. К. ХП. 7.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОВЕСНІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОВЕСНІСТЬ"
Вишкандибуватися, -буюся, -єшся, гл. При игрѣ въ шкандибки забрасывать палку дальше другихъ, пуская при этомъ ее колесомъ, чтобы она ударялась о землю то однимъ концомъ, то другимъ. КС. 1887. VI. 476.
Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну. Гол. Од. 58.
За́вісь, -сі, ж. = завіс. Вх. Зн. 18.
Змокравіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, сырымъ, мокрымъ. Желех.
Обшпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обшпарити, -рю, -риш, гл. Ошпаривать, ошпарить, обжечь горячей жидкостью. Христя обшпарила руку. Мир. Пов. II. 52.
Онушник, -ка, м. Тряпичникъ. Черниг.
Патякало, -ла, с. Многоглаголивый человѣкъ. Лохв. у.
Прадід, -да, м. Прадѣдъ. Рудч. Ск. І. 62. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.
Цілюрник, -ка, м. Цырюльникъ. Жид, цілюрник лазаретний. Котл.
Чемерчина, -ни, ж. = чемерка. Чемерчина по коліна, що дівчина шила. Грин. III. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОВЕСНІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.