Відскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Отдѣдаться. Лихо, сказано, як до кого причепиться, — не одскіпаєшся.
Да́леч, -чі, ж. Даль. Він любив у той час довго, довго дивитись на чорний чорніговський бір, на сизу далеч, неначе там записана була його доля.
Заніми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Сдѣлать нѣмымъ. а бода́й тя заніми́ло! () — пожеланіе равносильное: типунъ тебѣ на языкъ!
Панцерний, -а, -е. 1) Панцерный, броненосный. 2) — військо. Кирасиры. Кличе пишний пан Єрема перед себе Голку, — молодого отамана панцерного полку. Панцерні бояре
Погибельний, -а, -е. Гибельный. І в погибельні тенета вороги її вловили.
Путо, -та, с. Преимущ. во мн. пута.
1) Путы. Ой на волики налигачі, а на коники пута.
2) Кандалы. Закували запорожців в залізнії пута.
Трям, -му, м. Чаще употр. въ Ум. формѣ трямо́к.
1) Въ жилой комнатѣ: перекладины подъ потолкомъ. Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я забрала.... і так у папері на трямку й положила. Въ сараѣ: перекладина отъ одной стѣны къ другой, поверхъ стѣнъ; на чердакѣ или въ крышѣ сарая то-же, что и бантина. Рядно висіло в хліві на трямкові. Той лом лежав у них на горищі на трямку, або сказать, на бантині.
2) мн. трямки́. Часть ткацкаго станка: стойки съ перекладинами для подвѣшиванія блоковъ.
Турчик, -ка, м. Ум. отъ турок.
Углова, -ви, ж. = вуголов 1.
Шкилювати, -люю, -єш, гл. Насмѣхаться. Парубки глузовники: усе було з старого шкилюють.
