Булькання, -ня, с. Бульканіе.
Вомпити, -длю, -диш, гл. Колебаться, смущаться. В неволі мов в господі спав, на всіх як на своїх дивився, пив, їв, не вомпив, не смутився, а часом і пісні співав. Тягли тут пінненьку троянці, не вомпили сициліянці, черкали добре на захват.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини.
Зва́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. звали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Сваливаться, свалиться, повалиться. Не дай, Боже, звалитися під тином. Прийшов Василь додомоньку, на постіль звалився.
Згі́н, зго́ну, м. 1) Сгоняніе въ одно мѣсто, напр. сгоняніе скота въ одно стадо на одно пастбище. Якось вставши до овечок рано та раненько, подоїла, в згін прогнала. 2) Сгоняніе съ мѣста, изгнаніе.
Козакуватий, -а, -е. Имѣющій козацкій нравъ. Козакувата руська шляхта.
Межни́к, -ка, м. 1) Полоса незасѣянной земли между двумя нивами. 2) Промежность, perinaeum.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло.
Помітачка, -ки, ж. Старая изодранная шапка? Поки єм ся не вженив, — шапка мі рогачка, а як ем ся оженив, — тепер помітачка.
Стадечко, -ка, с. Ум. отъ стадо.
