Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слідонько

Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІДОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІДОНЬКО"
Єхи́дство, -ва, с. Ехидство. Мкр. Н. 37. К. Бай. 89.
Непоказний, -а́, -е́ Невидный, неказистый.
Патякало, -ла, с. Многоглаголивый человѣкъ. Лохв. у.
Повчіплюватися, -люємося, -єтеся, гл. Вцѣпиться (о многихъ). Дітвора йому в тли повчіплювалась. О. 1861. IV. 149.
Помазкатися, -каюся, -єшся, гл. = з ким. Войти съ кѣмъ въ дружбу, заладить съ кѣмъ. Помазкався з старшиною, та й робе, що хоче. Волч. у.
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ. Херс. у.
Роспасати, -саю, -єш, гл. Распоясать.
Скипати, -па́ю, -єш, гл. = скіпати. ЕЗ. V. 57.
Шлюбочок, -чку, м. Ум. отъ шлюб.
Штурхобочний, -а, -е. Такой, при которомъ толкаютъ въ бока; переносно: рукопашный. Штурхобочний бой. Котл. Ен. ІV. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛІДОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.