Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слідонько

Слідонько, -ка, слідочок, -чка, м. Ум. отъ слід.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІДОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІДОНЬКО"
Гаманчик, -ка, м. Ум. отъ гаман.
Забовтю́ха, -хи = забовтанка.
Значно нар. 1) Значительно. 2) Видно, замѣтно. Значно, що господарь. Федьк. II. 80. Все ж тото буде на мому личеньку значно. Грин. III. 558. 3) Знатно.
Надцю́кати, -каю, -єш, гл. Надрубить, надсѣчь.
Плешень, -шня, м. Ломъ для ломки льда. Cм. плішня.
Повиття, -тя, с. Пеленки.
Привіт, -ту, м. Привѣтъ, привѣтствіе. Харьк. г. Мет. 242.
Розлаятися, -лаюся, -єшся, гл. Разругаться. З туєю поганою розлаялася. Чуб. V. 616.
Роспукуватися, -куюся, -єшся, гл. = роспукатися. ЗОЮР. II. 77. Г. Барв. 222. А дівчина, справді, як та квіточка роспукується. МВ. І. 98.
Хирбет, -ту, м. Спина. Гн. I. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛІДОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.