Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сліпити

Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Ном. № 10346, ст. 289. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. Ном. № 10315. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить. Ном. № 10932.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІПИТИ"
Бияк, -ка, м. = бич 2.
Виголос, -су, м. Произношеніе; выраженіе. Желех.
Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Відрізувати, -зую, -єш, сов. в. відрізати, -жу, -жеш, гл. 1) Отрѣзывать, отрѣзать. Я з Степанидою йому дві сорочки відрізали. Г. Барв. 98. Поли одрізуй та плечі латай. Ном. № 1545. Як різцем одрізало. Ном. № 1838. як одрізано. Нѣтъ какъ нѣтъ. То було що дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано. 2) Только сов. в. Рѣзко отвѣтить, рѣзко отказать. Возному так одрізала, що мусить одчепиться. Котл. Н. П. 367.
Глипнути, -ну, -неш, гл. Однокр. отъ глипати. Глянуть. А дівчина — чорні очі — глипла доокола. Федьк. І. 25.
Дю́дінька, дю́дічка, дю́дька, -ки, ж. Ум. отъ дюдя.  
Обсягати, -гаю, -єш, гл. Охватывать. Желех.
Табунників, -кова, -ве Принадлежащій табунщику.
Таліянка, тальянка, -ки, ж. Итальянка.
Шкіродравець, -вця, м. Разрывающій или обдирающій шкуру. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм, тя, великий шкіродравче шевче. Гн. II. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛІПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.