Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сліпити

Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Ном. № 10346, ст. 289. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. Ном. № 10315. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить. Ном. № 10932.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІПИТИ"
Діви́ця, -ці, ж. = Дівчина. Зоря зоряниця, красная дівиця. Ном. стр. 292, № 53. Пішов у світлицю дак знайшов дівицю. Лавр. 21. Озвався царь до дівиці. Єв. Мр. VI. 22.
Дрібуши́ти Cм. дрібошити.
Обпоганюватися, -нююся, -єшся, сов. в. обпоганитися, -нюся, -нишся, гл. Обгаживаться, обгадиться, оскверняться, оскверниться.
Одноцальний, -а, -е. Въ одинъ дюймъ. одноцальна дошка.
Опуст, -ту, м. Шлюзы. Драг. 5. Стали коло ставу напувати худобу; дивляться, на опусті ходить якийсь пан. Драг. 47.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Полувавниця, -ці, ж. Кадочка на ножкахъ, имѣющая въ днѣ отверстіе, заткнутое затычкой, — употребляется для бученія нитокъ. Шух. I. 149.
Порохнявіти, -вію, -єш, гл. = порохнавіти. Угор.
Почирятися, -ря́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Вх. Уг. 262.
Роскривати, -ва́ю, -єш, сов. в. роскрити, -рию, -єш, гл. Раскрывать, раскрыть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛІПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.