Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слобідка

Слобідка, слобідочка, -ки, ж. Ум. отъ слобода.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБІДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБІДКА"
Безвікий, -а, -е. О сосудѣ: безъ крышки. Безвіка бодня.
Волокуша, -ші, ж. Родъ невода. Азовск. и Черном. Ум. волокушка.
Записа́ти, -ся. Cм. запи́сувати, -ся.
Ли́ствиця, -ці, ж. Часть звіяшок (Cм.). МУЕ. III. 14.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Пакість, -кости, ж. Пакость. Алв. 24. Чорте, де йдеш? — Болота палити. — Не буде горіти! — Добре мені пакість зробити. Ном. № 3120.
Пустельний, -а, -е. Пустынный. Желех. (Мир. ХРВ. 323).
Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Употай нар. Тайно, секретно.
Шишечка, -ки, ж. 1) Ум. отъ шишка. 2) Родъ пирожнаго. Маркев. 169.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОБІДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.