Арши́н, -на, м. 1) Аршинъ. У нас на спідницю вісім аршин набірається. 2) Въ губ. при измѣреніи земли — погонная сажень по ширинѣ десятины, а въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Миргор. и Хорольск. уу. въ десятинѣ считаютъ 20 аршин, слѣдовательно аршин = 120 кв. саж. 3) Ста́ти, піти́ під арши́н. Быть взятымъ въ солдаты. Ой у вдови один син, та й той пішов під аршин.
Викрасити, -ся. Cм. викрашати, -ся.
Гу́лі I меж. Употребляется для призыва голубей. Гулі, гулі, голуби, ви летіте сюди!
Дворічня́к, -ка́, м. Двухлѣтняя лошадь.
Зачатува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Начать сторожить, начать караулить. 2) — що. Поставить гдѣ-либо, при чемъ либо караулы. Нехай густо зачатують битую дорогу, щоб ніхто не зміг чинити князеві тревогу.
Кавсікнути, -кну, -неш, гл. Умереть.
Прив'янути. Cм. прив'явати.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева.
2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару.
3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється.
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа.
Сухоребрий, -а, -е. Сухоребрый, худощавый. Як стояв я над греблею із своєю сухореброю.