Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сліпачка

Сліпачка, -ки, ж. 1) Слѣпая. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІПАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІПАЧКА"
Гості́вство, -ва, с. = Гостювання. Рк. Левиц.
Дихави́ця, -ці, ж. 1) Удушье, одышка. 2) Запалъ у лошадей. 3) Болотистое мѣсто. Вх. Лем. 410.
Мистю́к, -ка, м. = мистець. Він мистюк зайців стріляти. Лебед. у.
Місти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, — Бог його святий знає. О. 1862. І. 29.
Ошуста, -ти, м. Обманщикъ, плутъ.
Поразити, -жу, -зиш, гл. 1) Поранить. Поражені руки, робити нічого не можна. Черк. у. 2) Укусить. Софія ( — гадюка) поразила худобу. Вх. Зн. 53.
Пранець, -нця, м. Чаще употреб. во мн. ч. пранці. Сифилисъ. Мил. М. 88. Хай тобі на язиці сядуть... пранці. (Ном. № 3717). — ругательство, также какъ и въ слѣдующей фразѣ: Іди ж куди хоч, пранець тебе бери. Кролев. у.
Прикоренитися, -нюся, -нишся, гл. Прикрѣпиться корнями.
Спиця, -ці, ж. 1) Спица (въ колесѣ). Рудч. Чп. 250. Котилися вози з гори, поламались спиці. Чуб. V. 323. 2) Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. 3) Часть млина ручного. (Cм.). Шух. І. 104. 4) Въ срубленномъ деревѣ сукъ, тонкая часть котораго отрублена. Шух. І. 187.
Цісарівна, -ни, ж. Дочь императора. Гн. І. 113.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛІПАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.