Відшіптувати, -тую, -єш, сов. в. відшепта́ти, -чу́, -чеш, гл. Затоваривать, заговорить болѣзнь (шептаньемъ). Полетів він світ за очі у садки відшіптувать головоньку і боки. Умів і трясцю відшептати.
Дорікну́ти, дорікти́. Cм. дорікати.
Колокільце, -ця, с. Бубенчикъ? А-а люлечки! шовковії вірвечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка: засни, мала дитиночка!
Насоруга, -ги, ж. Задоръ? Навязчивость? Придирки? Колись було зберуться сусіди і почнуть гомоніти без клопоту та насоруги.
Невинність, -ности, ж. Невинность. Невинности моєї не зречуся.
Невмисне нар. Неумышленно, ненарочно.
Осмутніти, -ні́ю, -єш, гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане.
Палочник, -ка, м. Раст. Typha angustifolia L.
Пообставляти, -ля́ю, -єш, гл. Обставить (во множествѣ).
Чудняй, -няя, м. Чудакъ.
