Безлік, -ку, м. = іі. безліч. Безлік водяних тварин. Безліки пташок.
Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча.
Златогра́ний, -а, -е. Искрящійся золотомъ. Златограний промінь.
Напши́кати, -каю, -єш, гл. 1) Навонять (испуская вѣтры). 2) Наговорить, употребляя звуки пш (о полякахъ). Прийшов лях, напшикав, напшикав та й пішов собі. Cм. накакати.
Остинки, -ків, м. Истоптанные постолы. Ум. ости́ночки.
Платва, -ви, ж.
1) Срубленный древесный стволъ въ 7 — 8 саж. длиной и 8 дюймовъ въ діаметрѣ съ тонкаго конца.
2) Балка, идущая параллельно сволоку вдоль хаты по стѣнѣ, — на ней укрѣплены стропила. Ум. платовка.
Повимощувати, -щую, -єш, гл. Вымостить, выстлать (во множествѣ). Де були в полі стежки, дорожки, волоськими головками повимощував.
Позаплакувати, -кую, -єш, гл. Заплакать что (во множествѣ). Чорні кудрг позачісувані, чорні очі позаплакувані.
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. За яку провину у холодну посадили його? То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. Ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав.
Циган, -на, м.
1) Цыганъ. Ласі, як циган на сало. На те циган кліщі держить, щоб у руки не попекло.
2) У гуцуловъ: кузнецъ.
3) Участвующій въ свадебномъ обрядѣ, наз. циганщина. Cм. Родъ игры въ карты, въ которой осмѣивается крестьянское начальство и конокрадство; трефовая масть имѣетъ здѣсь особыя названія: тузъ наз. голова, король — старшина, дама — писарь, валетъ — циган, десятка — десятник, шестерка — кобила. Ум. циганочок, циганчик. Ой цигане, циганочку, яка ж твоя віра?
