Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

словонько

Словонько, -ка, с. Ум. отъ слово.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОВОНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОВОНЬКО"
Балакливий, -а, -е. Разговорчивый, говорливый, словоохотливый. Чуб. I. 231. Веселий, ручий молодик, письменний, смілий, балакливий. Мкр. Г. 7. Панночка така весела, балаклива. МВ. (О. 1862. ІІІ. 48)., Ум. балакливенький. Така в вас балакливенька оця дівчина. Черниг. г.
Дзвінко́вий, -а, -е. Бубновый.
Запеча́лля, -ля, с. Печаль. Батько бив, батько бив, нагай увірвався, а я низом, попід хмизом в зілля заховався; батько йде, батько йде, на грудку споткнувся, а я з жалля, з запечалля з батька усміхнувся. Чуб. V. 653.
Зашкару́питися, -плюся, -пишся, гл. = зашкарубнути.
Зманити Cм. зманювати.
Знайко, -ка, м. Знающій, свѣдущій. Знайко біжить, а незнайко лежить. Ном. № 6018.
Кукуличка, -ки, ж. = зозуля. Желех.
Путивка, -ки, ж. Сортъ яблокъ. Ум. пути́вочка. Парис, Приямове дитятко, путивочку Венері дав. Котл. Ен. І. 6.
Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Устанок, -нку, м. Время вставанія. Робив од устанку до смерку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОВОНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.