Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слобоняти

Слобоняти, -няю, -єш, сов. в. слобони́ти, -ню, -ниш, гл. Освобождать, освободить. Мнж. 1. Нас слобонив своєю чесною кровю. Чуб. III. 25. Душу од пекельної муки слобонити. Г. Барв. 455. Я, кае, тату, вас слобоню. Драг. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 152.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБОНЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛОБОНЯТИ"
Авру́кання, -ня, с. Воркованіе.
Банити, -ню, -ниш, гл. 1) Мыть, вымывать, выполаскивать. Була въ березі, діжку банила. Лубен. у. Стала вона банити ложечки. Мнж. 32. Приходе до річки попова дочка тарілок банити. Мнж. 6. Банити рибу. МУЕ. І. 49. (Добруджа). 2) Полоскать. У горлі боліло, так лікарь давав чимсь банити. Харьк. у. 3) Бить (человѣка). Сусід Кіхоть із жінкою моєю... гм! гм! не вам кажучи, пані... а свою банить що-дня. Г. Барв. 334.
Газ, -зу, м. 1) Газъ. 2) = гас.
Домовни́к, -ка, м. 1) = домівник. 2) = домовик. Відьма не ходить туди, де єсть домовник: він її зараз укладе. ЗОЮР. II. 37.
Дуби́ще, -ща, м. Ув. отъ дуб.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Пімста, -ти, м. Месть.
Пришкварити Cм. пришкварювати.
Сє! меж. Крикъ на корову, когда ее гонять. Вх. Лем. 472.
Химерний, -а, -е. 1) Чудаковатый, причудливый, странный. Оттакий то Перебендя старий та химерний, заспіває, засміється, а на сльози зверне. Шевч. 8. Коли скінчиш ти вигадки химерні? К. Іов. 39. 2) Вздорный. Химерні слова. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛОБОНЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.