Віджиріти, -рію, -єш, гл. Отжирѣть.
Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Досмоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досмолиться.
Кияхуватий, -а, -е. О просѣ: кияхувате просо — то просо, кисть котораго собрана вмѣстѣ, всѣ вѣточки прижаты. Cм. кийкуватий.
Матерза́нка, -ки, ж. Раст. Thymus serpyllum.
Ошийник, -ка, м. Подзатыльникъ. За кожним ступнем брав по парі ошийників, а тамті два, що вели, дали ще по одному, що аж носом запоров у сінці.
Перевернути, -ся. Cм. перевертати, -ся.
Послабіти, -біємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ).
Талування, -ня, с.
1) Топтаніе, вытаптываніе.
2) = нехтування.
Украї́на, -ни, ж. 1) = країна. Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких. Ой по горах, по долинах, по широких українах, ой там козак похожає. 2) Украйна, Малороссія — страна, заселенная украинскимъ народомъ, Так звана по письменські Мала Россія, а по народньому Україна. Зажурилась Україна, що нігде прожити: гей витоптала орда кіньми маленькії діти. Як із день-години зчинилися великі війни на Україні. Та немає лучче, та немає краще, як у нас на Вкраїні: та немає ляха, та немає пана, немає унії. Паша дума, наша пісня, не вмре, не загине, — от де, люде, наша слава, слава України. Настав инший порядок на Вкраїні, як почали князьки-Русь її оберегати, з неї собі данину брати і своєю, Руською землею її називати. Ум. українонька, україночка.
