слезити
Слезити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Плакать. 1) Сочиться. Яром вода слезить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 149.
Том 4, ст. 149.