Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слезити

Слезити, -зю́, -зи́ш, гл. 1) Плакать. Гол. II. 564. 1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЕЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛЕЗИТИ"
А́зик, -ка, м. Ум. отъ аз.
Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Добі́гтися, -біжу́ся, -жи́шся, гл. Добѣжать. Хто біжить, той і добіжиться. Ном. № 7090.
Загосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Начать хозяйничать. Загосподарював Хведірко. О. 1862. VIII. 23.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Обкапати Cм. обкапувати.
Одуван, -на, м. Названіе горшка въ загадкѣ. Як жив одуван, всіх людей годував, а як пропав одуван, — ніхто й кісток не сховав. ХС. III. 62.  
Парадник, -ка, м. Франтъ, щеголь. Вх. Лем. 447.
Поколупатися, -паюся, -єшся, гл. Поковыряться, быть исковыряннымъ.
Терміть, -ті, ж. = терміття. Вас. 200. Шух. І. 147.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛЕЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.