Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ.
Гука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Случаться, совокупляться.
Дворо́чок, -чка, м. Ум. отъ двір.
Кецка, -ки, ж. = кицка. На місці, з якого вирізав кецку, закопує хрест так завеликий, аби застав вирізану кецку.
Клюшник, -ка, м.
1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. Лях-Бутурлак клюшник галерський.
2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра.
3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Підбасок, -ска, м. Баритонъ. Та що за голос важний! чистий голосний підбасок.
Погар, -ра, м.
1) = пугар. Єдин погар випила.
2) = погарь.
Полуднати, -наю, -єш, гл. Полдничать. Сядеш, мати, полуднати, — ні з ким розмовляти.
Уманювати, -нюю, -єш, сов. в. умани́ти, -ню, -ниш, гл. Заманивать, заманить.
Ущирити, -рю, -риш, гл. Сравнять съ краями мѣры насыпанное въ нее сыпучее тѣло. Мірку пудову вкрадено, таку що як насипать її вщерть та ощирить палочкою, то й важить не треба, — акурат пуд буде.
