Безвусий, -а, -е. Безусый, не имѣющій усовъ.
Безхатник, -ка, м. Бездомный человѣкъ, бобыль. Сирота безхатник і безрідник.
Держа́к, -ка́, м. 1) Рукоять, ручка; эфесъ; древко у метлы, видъ и пр. Подай держак од лопати свата привітати. 2) Нижняя часть кужівника. Ум. Держачо́к. Коло скрині лежав замок та держачок від простих ножиць, що овець стрижуть.
Зава́р, -ру, м. = заварювання 2.
Заде́рти Cм. задирати.
Кияра, -ри, ж. = киюра.
Підмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підмо́вити, -влю, -виш, гл. Подговаривать, подговорить, подстрекать, подстрекнуть, наущать. Жить до себе давно уже підмовляє. Козак коня напуває, дівчиноньку підмовляє: мандруй, мандруй, дівча, з нами, ліпше буде, як у мами.
Повідгоряти, -ря́ю, -єш, гл. Отгорѣть (во множествѣ).
Промоція, -ції, ж. Повышеніе; переводъ въ высшій классъ. Промоція у вищий клас.
Твердо нар. 1) Твердо. М'яко стеле та твердо спать. 2) Крѣпко. А нерці в соборі воду твердо освятили. Заснула, вона на полі твердо. 3) Ясно, опредѣленно, рѣшительно. Слухай мене, — кожу тобі твердо. Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою. Ум. тверденько, твердесенько. А дівчина тверденько заснула і не чула, як нічка минула.
