Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слідець

Слідець, -дця, м. Сыщикъ. І порішили вони чи так, чи инак, не жалуючи нічого, зловити отамана, і вирядили шукачів та слідців. МВ. ІІ. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІДЕЦЬ"
Буряти, -ря́ю, -єш, гл. = бурити 1. Мусю верх хижі буряти. Вх. Уг. 229.
Жовч, -чі, ж. Желчь. На мід, не на жовч люде мух ловлять. Ном. № 3083.
Загорі́лець, -льця, м. Фанатикъ. Желех.
Кришка, -ки, ж. 1) Ум. отъ криха. Кришка на світі чоловіка тримає. Ном. № 12850. 2) Крышка, — напр., на трубкѣ, но не въ сундукѣ, гробѣ и пр. Вас. 148.
Мурда, -ди, ж. Овца, черная вокругъ глазъ. Вх. Лем. 436.
Надзвича́йно нар. Необычайно, чрезвычайно.
Оледащіти, -щію, -єш, гл. Облѣниться, нравственно опуститься.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Повихритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ.
Цицуля, -лі, ж. Сахарная груша. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛІДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.