Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

слідець

Слідець, -дця, м. Сыщикъ. І порішили вони чи так, чи инак, не жалуючи нічого, зловити отамана, і вирядили шукачів та слідців. МВ. ІІ. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 151.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІДЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛІДЕЦЬ"
Вербка, -ки, ж. Ум. отъ верба.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк. Гол.
Матаржи́н, -ну, м. Родъ хлѣба изъ кукурузной муки съ зеленью. Шух. І. 144.
Перекидько, -ка, м. = перекинчик.
Порохніти, -ні́ю, -єш, гл. = порохнавіти.
Просаджувати, -джую, -єш, сов. в. просади́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Продѣвать, продѣть, просунуть. 2) Прокалывать, проколоть.
Скородільник, -ка, м. Бороновальщикъ.
Хвіятися, хвіюся, -єшся, гл. Колебаться, качаться. Корабель хвіється.
Шамрити, -рю, -риш, гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. Харьк. у. А він рукою туди-сюди шамрить, шука чогось. Новомоск. у. до́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ. Зміев. у.
Шльоха, -хи, ж. Потаскуха, гулящая баба. Венера не послідня шльоха, проворна, враг її не взяв. Котл. Ен. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛІДЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.