Балякати, -каю, -єш, гл. = балакати. Чую, балякає з кимсь.
Гниловід, -воду, м. Болото, поросшее сѣномъ и лѣсомъ. Во мн.: гниловоди. Незамерзающія болота.
Де́шпіт, -поту, м. Дебошъ, скандалъ. Удався моторний на всякий дешпіт. Аби йому погуляти та поспівати, наробити дешпоту.
Заклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. закла́сти, -ладу́, -де́ш и заложи́ти, -жу́, -жиш, гл. 1) Закладывать, заложить чѣмъ что-либо, или что-либо за что. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. Заклав він сокиру за пояс. Молода... закладає молодому хустку за пояс. 2) Накладывать, наложить. Закладають царський вінець: тепер ти моя. 3) Закладывать, заложить, запрягать, запречь. Господарь волоський пару коней у колясу закладав. 4) Класть, положить. Коня тобі напою, овса, сіна закладу. 5) Основывать, основать. 6) Учреждать, учредить. 7) Вносить, внести за кого-либо деньги. А заложить же за тебе багато треба? 8) — по́зов. Вчинать, вчинить искъ, начать судебное дѣло.
Лантушина, -ни, ж. Плохой лантух.
Накрапа́йчик, -ка Названіе дождя. Ой, дощичку, накрапайчику, накрапай!
Наругу́ватися, -гуюся, -єшся, гл. — на ко́го. Задѣвать, затрогивать. Він часто на мого брата наругується і на мене, то я йому змовчую, а брат не змовчав, — от він і лаявся.
Рубатися, -баюся, -єшся, гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся.
Салаш, -ша, м. Шалашъ. Не пришли-сьме тут стояти, треба нам салаш дати.
2) = кошара? На здвига розбірають вівці з салату.
Цісарівна, -ни, ж. Дочь императора.