Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Доґе́дзґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Докапризничаться.
Зайди́голова, -ви, об. 1) Мудрствующій, умствующій фантазеръ. 2) Сумасбродъ.
Запітні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Вспотѣть.
Кабиця, -ці, ж.
1) Очагъ въ землѣ (въ сѣняхъ или на дворѣ) для приготовленія пищи. Онучи инші полоскали, другії лежа розмовляли, а хто трудився у кабиць. Горить огонь тихенько на кабиці.
2) Круглая или четырехугольная яма, въ которой помѣщается гончарная печь.
Неслушний, -а, -е. 1) Ненадлежащій.
2) Несвоевременный. в неслушний час. Несвоевременно.
3) Несправедливый.
Очеплятися, -пля́юся, -єшся, сов. в. очепитися, -плюся, -пишся, гл. Цѣпляться, уцѣпиться, зацѣпиться, пристать, привязаться. Вона (відьма) давай на його сідать... Очепиться за його, то він і тоска її. А діти як вчепились за шию мені, то й не вступаються. Як очепився я жити у пана, то й живу вже сьомий рік. Як очепиться який біс, що на в-руні кінь ходе, то заграбує коня.
Присипати, -па́ю, -єш, сов. в. присипати, -плю, -плеш, гл. Присыпать, присыпать. Хорошенько коровай бгають, сирцем присипають.
Скромадитися, -джуся, -дишся, гл. Царапаться. Чую, в сінях щось скромадиться.
Тирити, -рю, -риш, гл.
1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки.
2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.
