Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Замайструва́ти, -рую, -єш, гл. Приняться мастерить.
Коругов, -гви, ж. = корогов. Щоб військо йшло під коругов. Котл. Ен.
Наси́дітися, -джуся, -дишся, гл. Насидѣться. Коло неї не насидиться. Мил. 97.
Охвота, -ти, ж. Родъ женскаго верхняго платья. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і в капотах. Котл. Ен. III. 51. 2) Удовольствіе. Роби до поту, а їж ув охвоту. Ном. № 12124.
Порозруйновувати, -вую, -єш, гл. Разрушить (во множествѣ).
Потинятися, -няюся, -єшся, гл. Побродить, послоняться, пошататься.
Свислі, -лів, мн. Нижній конецъ плавної сітки. Вас. 188.
Трепотатися, -чуся, -чешся, гл. = трепетатися. Вінок-трепіток.... ней ся трепоче. Гол. II. 56. І кужілка трепочеться, мені прясти не хочеться. Рк. Макс.
Хвинтити, -чу, -ти́ш, гл. Важничать. Дивись ти, як хвинтить зачав! неначе й справді пишна птиця. Гліб.
Цвіркун, -на, м. Сверчокъ, gryllus. Вх. Пч. І. 6. І цвіркун на видноці не цвірчить. Ном. № 1381. Cм. цвірчок.
Нас спонсорують: