Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Відпаріти, -рію, -єш, гл. Оттаять. Замерзне поріг, а як тільки потепліє, то й відпарів зараз.
Воркнути, -ну, -неш, гл. Мурлыкнуть. А ти, сірий, воркни. Мил. 39.
Гострі́й, -рія́, м. Лезвее, острый край ножа, бритвы и пр. Сумск. у. Ум. Гостріє́ць. Екатер. у.
Завдо́вж, завдо́вжки, нар. Длиною, въ длину. Роги по аршину завдовжки, коли не більш. Стор. І. 41.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать вітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Перелетіти Cм. перелітати.
Повирізувати, -зую, -єш, гл. Вырѣзать (во множествѣ), перерѣзать (многихъ).
Посердити, -джу, -диш, гл. Поссорить. Посердив не одну сем'ю з другою. Левиц. І. 170.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль. Ном. № 2946.
Нас спонсорують: