Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Глидати, -даю, -єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Ном. № 8705. Дітей годувать — як камінь глидать. Ном. № 9199.
Духо́та, -ти, ж. 1) Зной, жара, духота. А сонце все пече та пече, духота душить, сохне в горлі, в роті, в грудях. Левиц. І. 83. 2) Спертый воздухъ.
Зашлю́бити, -блю, -биш, гл. Сочетать бракомъ. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Нахрест нар. = навхрест. Б'є нахрест палкою по дверях. Грин. III. 442.
Окселентувати, -ту́ю, -єш, гл. Вторить. Туди ж за дяком і піддячим окселентує. Кв.
Повипилювати, -люю, -єш, гл. Выпилить (во множествѣ).
Придріпанець, -нця, м. Пришедшій во время слякоти.
Скриня, -ні, ж. 1) Сундукъ. Добра господиня, коли повна скриня. Ном. 2) Въ мельницѣ: ящикъ, въ который падаетъ мука. Мик. 481. 3) Въ водяной мельницѣ: шлюзъ, пространство, заполненное водой передъ заставкою. Черн. у. Новомоск. у. Ум. скринька, скринечка.
Спрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Утомить, измучить, изнурить работой.
Цвентюх, -ха, м. Болтунъ. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам канціляжкам. Котл. МЧ. 471.
Нас спонсорують: