Вимовчати, -чу, -чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже.... 2) Промолчать извѣстное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.
Галитися, -люся, -лишся, гл.
1) Быть глажену галом.
2) = галити 2. На бой дивитись всяк голивсь.
Липки́й, -а, -е. 1) Липкій. Вона мене по тілу маже липким, вонючим, як смола. 2) Прилипчивый (о болѣзни). 3) Имѣющій влеченіе къ чему-нибудь. До хазяйства липкий такий, вже й ночі не доспить, коли треба.
Місце́во нар. Мѣстно.
Отцевщина, -ни, ж. = батьківщина. А той запорожець як неблагополучно стало у Січі, прийшов на отцевщину.
Переконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. перекона́тися, -на́юся, -єшся, гл. — чого. Убѣждаться, убѣдиться.
Почудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Подивиться, поудивляться нѣкоторое время.
Рівнозначний, -а, -е. Однозначащій, равносильный смысломъ.
Станок, -нка, м.
1) Ум. отъ стан.
2) Рама или подставка на колесахъ подъ большимъ сундукомъ.
3) Половина плахти (изъ двухъ полотнищъ). Ум. стано́чок.
Фльорес, -су, м. Траурный флеръ, крепъ. Онде катафалок фільоресом обшитий.