Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орапеня
орапник
орапський
орати
оратися
орація
орач
орачка
орган
органистий
оргинія
оргія
орґанець
орда
орданський
ордань
ординка
ординський
орел
орелі
оренда
орендаренко
орендарів
орендарівна
орендарка
орендарство
орендарський
орендарь
орендувати
орешт
орештувати
орідець
орілка
оріх
оріхарка
оріхарь
оріхівка
оріховий
оріхолуп
орішанка
орішарка
орішарь
орішення
орішець
орішина
орішок
орія
оркан
оркис
орлан
орленя
орлий
орлик
орлиний
орлиця
орлиця 2
орличок
орловий
орлонько
орлюк
орля
орляк
орляка
орлячий
орнаута
орний
оробина
ород
оропія
орох
ороховий
орсак
ортограхвія
оруда
орудник
орудування
орудувати
орудущий
оружжя
оружина
оружитися
оружний
оружно
орця стати
орчик
орчиковий
орючий
орябка
оса
осавул
осавула
осад
осада
осаджувати
осадитися
осадкуватий
осадник
осаднити
осадчий
осапувати
осатанити
осатаніти
осаул
осаула
осварюватися
освіданий
освідувати
освідчати
освідчатися
освідчення
освідчити
освінути
освіта
освітити
освітний
освічати
освічений
освічувати
освічуватися
освіщати
Багніти, -нію, -єш, гл. Дѣлаться болотистымъ, тинистымъ, топкимъ.
Запальчо́вувати, -вую, -єш, гл. Нарѣзывать шипы на концахъ колесныхъ спицъ. Сумск. у.
Кигитка, -ки, ж. Чайка. Желех.
Напа́дкуватий, -а, -е. Придирчивый, привязчивый.
Недоліток, -тка, об. Несовершеннолѣтній, недоросль. А панич не знає, з двадцятою недоліток душі пропиває. Шевч. 220. Текля ще недоліток. Св. Л. 133.
Повстище, -ща, с. У гребенщиковъ: кусокъ сукна на доскѣ, о который труть гребенку при ея полировкѣ. Вас. 163.
Поточитися, -чу́ся, -чишся, гл. 1) Покачнуться, зашататься (о человѣкѣ). Куди не піпхнуть, туди й поточишся. Ном. № 10689. Турн перший зацідив Енея, що з пліч упала і керея, Еней був поточивсь назад. Котл. Ен. 2) Броситься, побѣжать, поплыть. Поточились із хати не озираючись. Кв. Півень кинувся йому в лице; поросята та индики поточились під ноги. Левиц. І. Щука плеснула хвостом да й поточилась на дно, а далі виплила. Чуб. II. 112.
Рихтувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Канев. у. Багатому рихтувала, за бідного дала. Гол. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує. Грин. III. 526. 2) Наводить, направлять, цѣлить. Волын. г. А своє військо на Львів рихтує. АД. І. 15. Cм. риштувати.
Цьопка, -ки, ж. Малость. Употребл. какъ нарѣчіе: цьо́пку. Немножко. Заждіт еще цьопку, най сі хоть урву зо дві грушки. Гн. II. 42.
Шквара, -ри, ж. 1) Зной. Cм. сквар. 2) = шкварка? Приїздить чорт, а він і давай проситись: «Одпусти, каже, мене (з пекла), а за службу дай мені мішок тії шквари, що у казанах (де грішники) шквариться». Мнж. 55.
Нас спонсорують: