Білозорий, -а, -е. Имѣющій свѣтлые глаза. Білозорий кінь. Ум. білозоренький.
Боцюн, боцян, -на, м. Аистъ, Ciconia.
Гребі́нка, -ки, ж. 1) Гребенка для расчесыванія льна, конопли, шерсти. Виносить вона.... гребінку, що коноплі чешуть. 2) У ткущихъ ковры: «небольшая зубчатая гребнеобразная деревянная колотушка, которою присаживаютъ нити утка ковра по мѣрѣ выполнены рисунка». 3) = Решітка 5. 4) Родъ орнамента въ писанкѣ. Ум. Гребі́ночка.
Гутю́! То же, и тю, крикъ на волка. Не раз, не два псами цьвали, гутю, гутю викликали.
Захімлы́ты, -млю́, -лы́ш гл.? Захімлили хімлушечку, Як у полі грушечку Сьому, тому хімлушечка, А Юрасю як душечка. Свад. п.
Круглий, -а, -е. Круглый. Гріш круглий — роскотиться. круглий хрещик. Игра, подобная горѣлкамъ. Ум. кругленький.
Налама́ти Cм. наламувати.
Погожий, -а, -е. 1) Ясный, чистый, свѣтлый. Не погожа в ставу вода, — летять (утенята) до криниці. З погожої криниченьки коня напувати. Погожий сояшний день.
2) Благопріятный, попутный (о вѣтрѣ). Погожий вітер дме.
Цоркіт, -коту, м. Бренчаніе, бряканіе, звяканіе.
Шишка, -ки, ж.
1) Шишка.
2) Украшеніе изъ тѣста на пасхальномъ хлѣбѣ, подражающее виду сосновой шишки.
3) Свадебный хлѣбъ особаго рода. От, перед весіллям, так увечері, кличуть на шишки молодиць.
4) Крышка курительной трубки.
5) У келефа: часть палки, выдающаяся надъ рукоятью. Ум. шишечка.
