Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орудущий

Орудущий, -а, -е. Командующій. Оце ще мені орудущий! Усе тільки мудрує та коверзує. Харьк. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУЩИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУЩИЙ"
Вершити, -шу, -шиш, гл. Завершать, заканчивать. Вершіть у стозі, бо нема на возі. Ном. 2) Насыпать чего либо въ сосудъ выше краевъ.
Виголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. виголитися, -люся, -лишся, гл. Выбриваться, выбриться, побриться. Достав.... бритву, виголивсь. Стор. І. 112.
Відмастка, -ки, ж. 1) Родъ клейстера (изъ муки, крахмала), употребляемаго ткачами для смазыванія нитокъ основы, чтобы онѣ были совершенно гладкими. МУЕ. III. 13. Шух. I. 258. 2) Приправа къ корму скота мукой, отрубями и пр. Желех.
Де́нно нар. Днемъ. Били турка денно, нічно. Мет. 429.
Невинний, -а, -е. Невинный. За невинного Бога. Безъ всякой вины. Так і пішов чоловік на поселення за невинного Бога. Мнж. 134.
Переволочитися, -чуся, -чешся, гл. = переволоктися.
Повіджимати, -ма́ю, -єш, гл. Постирать бѣлье (во множествѣ). Повіджимали дівчата сорочки. Харьк.
Прилюбити, -ся. Cм. прилюбляти, -ся.
Шальвія, -вії, ж. = шавлія. Ой, Ганнусю, душенько, що шальвія подоптана? — Коні ся розбрикали, шальвію подоптали. Чуб. І. 64.
Щебетливість, -вости, ж. Болтливость. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУДУЩИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.