Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмірок
обміряти
обмітати
обмітка
обміть
обмішка
обмова
обмовити
обмовляти
обмовонька
обмокати
обмолитвувати
обмолодь
обмолот
обмолоти
обмолотини
обмолотися
обмолотити
обмолотитися
обмолочувати
обморок
обморока
обморочити
обморочувати
обмоскалити
обмоскалювати
обмоскалюватися
обмостити
обмотати
обмотувати
обмотуватися
обмочити
обмочитися
обмочувати
обмощувати
обмурзаний
обмурзатися
обмуровувати
обмуровуватися
обнатужити
обнатужувати
обнатужуватися
обнести
обнизати
обнизувати
обникати
обніж
обніжжя
обніжок
обнімання
обнімати
обнімчити
обнімчувати
обнова
обновець
обновити
обновляти
обновлятися
обносити
обносити 2
обночувати
обночуватися
обношувати
обношуватися
обнюхати
обнюхувати
обняти
обобічний
обов'язати
обов'язковий
обов'язок
обов'язувати
обов'язуватися
ободистий
ободняк
ободувати
ободяк
ободяритися
обоє
обоз
обозний
обойко
оболок
оболона
оболонь
обомліти
обопільний
обопільність
обопільно
обора
оборати
оборатися
оборіг
обороватий
оборожень
оборожина
оборона
оборонець
оборонити
оборонний
оборонник
обороняти
оборонятися
оборотати
оборотянипя
оборсати
оборуч
обосоніж
обочини
обпадати
обпалити
обпалювати
обпарити
обпарювати
обпасати
обпасинкувати
обпаскуджувати
обпаскуджуватися
обпасти
обпатрати
Баяти, -баю, -єш, гл. 1) Разсказывать. Фр. Пр. 26. Казали б казку, баяли б байку до самого світу. Рудч. Ск. 2) Ворожить суевѣрнымъ способомъ, шарлатанить. Угор.
Видхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. витхлий.
Виличати, -ча́ю, -єш, гл. Просвѣчиваться (напр. о тѣлѣ подъ ажурной тканью). Мнж. 177.
Здрі́нка, -ки, ж. Зрачокъ. Вх. Лем. 419.
Коливо, -ва, с. Кутья, канунъ. Царство небесне, пером земля!.. (примовляють, як їдять коливо). Ном. № 252.
Мартови́й, -а́, -е́ = марцьовий.
Помінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Помѣняться. Ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого. МВ. І. 56.
Собачка, -ки, м. и ж. 1) Ум. отъ собака. 2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы. Грин. І. 1. 3) Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. І. 120.
Часточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ частка. Мені буде часточка, тобі часточка і на церков часточка. Чуб. II. 106. Я свою вже часточку прожив, слава Богу. Шевч. 2) Каждая изъ трехъ крошекъ хлѣба, бросаемыхъ въ миску съ кануномъ послѣ похоронъ, вечеромъ послѣ ужина. Мил. 170. 3) Частица св. Даровъ. Як причащає хворого батюшка, так дивиться на часточку. Як потопне часточка, то хворий умре. Грин. II. 25. 4) дати, подати на часточку. Подать о здравіи, за упокой. Дід подав на часточку за охвицерське здоров'я. Г. Барв. 508. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло. Ном. № 287.
Шкаворонок, -нка, м. шкаворо́нка, -ки, ж. 1) = жайворонок. Вх. Лем. 484. 2)зімовий = посміттюха, Alauda arborea. Вх. Пч. II. 8.
Нас спонсорують: