Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмірок
обміряти
обмітати
обмітка
обміть
обмішка
обмова
обмовити
обмовляти
обмовонька
обмокати
обмолитвувати
обмолодь
обмолот
обмолоти
обмолотини
обмолотися
обмолотити
обмолотитися
обмолочувати
обморок
обморока
обморочити
обморочувати
обмоскалити
обмоскалювати
обмоскалюватися
обмостити
обмотати
обмотувати
обмотуватися
обмочити
обмочитися
обмочувати
обмощувати
обмурзаний
обмурзатися
обмуровувати
обмуровуватися
обнатужити
обнатужувати
обнатужуватися
обнести
обнизати
обнизувати
обникати
обніж
обніжжя
обніжок
обнімання
обнімати
обнімчити
обнімчувати
обнова
обновець
обновити
обновляти
обновлятися
обносити
обносити 2
обночувати
обночуватися
обношувати
обношуватися
обнюхати
обнюхувати
обняти
обобічний
обов'язати
обов'язковий
обов'язок
обов'язувати
обов'язуватися
ободистий
ободняк
ободувати
ободяк
ободяритися
обоє
обоз
обозний
обойко
оболок
оболона
оболонь
обомліти
обопільний
обопільність
обопільно
обора
оборати
оборатися
оборіг
обороватий
оборожень
оборожина
оборона
оборонець
оборонити
оборонний
оборонник
обороняти
оборонятися
оборотати
оборотянипя
оборсати
оборуч
обосоніж
обочини
обпадати
обпалити
обпалювати
обпарити
обпарювати
обпасати
обпасинкувати
обпаскуджувати
обпаскуджуватися
обпасти
обпатрати
Бігці нар. = бігцем. В бігці бічи. Быстро бѣжать. Желех.
Бобруниця, -ці, ж. Насѣк. = сонечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Забі́лювати, -люю, -єш, забіля́ти, -ля́ю, -єш, забіли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Забѣливать, забѣлить. 2) Подбѣливать, подбѣлить, приправлять, приправить молокомъ или сметаной кушанье.
Заборозе́нник, заборо́зник, -ка, м. Часть плуга: каждый изъ клиньевъ, вбиваемыхъ около чересла: забивая ихъ то съ той, то съ другой стороны чересла́, можно поднимать и опускать его или подвигать въ стороны. Чуб. VII. 398.
Мі́рно нар. Умѣренно.
Мо́лот, -та, м. 1) Молоть. Вліз межи молот і ковадло. Ном. № 1817. 2) Пивная гуща. Ой за той пивний молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. Макс. 3) Свекловидная масса, изъ которой выжать сокъ сахара. Камен. у. 4) Разваренная мякоть ягодъ (для киселя). Шух. І. 143. посікти на мо́лот. Очень мелко изрубить.
Настягатися, -га́юся, -єшся, гл. 1) Набраться съ нѣкоторымъ затрудненіемъ (о многомъ). Настягалося рублів на кільки грошей. Мир. ХРВ. 59. 2) Насобирать, набрать (многое и съ трудомъ). Ви тут з матір'ю то сим, то тим боком настягаєтесь на зіму. Мир. ХРВ. 16. 3) Насобираться, сойтись (о людяхъ). Як де лучиться весілля, чи празник, чи що, то гостей настягається, що й голці не впасти. Св. Л. 201.
Підстріха, -хи, ж. Мѣсто під стріхою.
Присідати, -да́ю, -єш, сов. в. присісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Присѣдать, присѣсть. Рудч. Ск. І. 4, 134. Дурного по ногах, щоб присів. Кролев. у. 2) Придавливать, придавить, садясь. Як саджають молодих на посад, то тоді молода кілько пальців правої руки присяде, тілько літ не буде мати дітей. ЕЗ. V. 179. 3) Одолѣвать, одолѣть. А дівчину думи лютії присіли. Млак. 5. А ще як вороги присідут — Господи! то так уже доску лят до живого. ЕЗ. V. 215. його присіла сідина. Онъ посѣдѣлъ. Шух. І. 32.
Упорати, -раю, -єш, гл. 1) Убрать, прибрать. Усе впорав. ЗОЮР. ІІ. 34. 2) Покончить, окончить, удовлетворить, успѣть сдѣлать. Трівайте, паніматки, впораю одну, а тоді другу (купчиха, отпуская товаръ). Лебед. у. І те зроби, і друге зроби: де ж його усе впорати. Чуб. 3) Укокошить, убить. Упорав по голові истиком та й одволік на друге місце, щоб не зразу знайшли. О. 1862. II. 79. 4) Съѣсть.
Нас спонсорують: