Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмірок
обміряти
обмітати
обмітка
обміть
обмішка
обмова
обмовити
обмовляти
обмовонька
обмокати
обмолитвувати
обмолодь
обмолот
обмолоти
обмолотини
обмолотися
обмолотити
обмолотитися
обмолочувати
обморок
обморока
обморочити
обморочувати
обмоскалити
обмоскалювати
обмоскалюватися
обмостити
обмотати
обмотувати
обмотуватися
обмочити
обмочитися
обмочувати
обмощувати
обмурзаний
обмурзатися
обмуровувати
обмуровуватися
обнатужити
обнатужувати
обнатужуватися
обнести
обнизати
обнизувати
обникати
обніж
обніжжя
обніжок
обнімання
обнімати
обнімчити
обнімчувати
обнова
обновець
обновити
обновляти
обновлятися
обносити
обносити 2
обночувати
обночуватися
обношувати
обношуватися
обнюхати
обнюхувати
обняти
обобічний
обов'язати
обов'язковий
обов'язок
обов'язувати
обов'язуватися
ободистий
ободняк
ободувати
ободяк
ободяритися
обоє
обоз
обозний
обойко
оболок
оболона
оболонь
обомліти
обопільний
обопільність
обопільно
обора
оборати
оборатися
оборіг
обороватий
оборожень
оборожина
оборона
оборонець
оборонити
оборонний
оборонник
обороняти
оборонятися
оборотати
оборотянипя
оборсати
оборуч
обосоніж
обочини
обпадати
обпалити
обпалювати
обпарити
обпарювати
обпасати
обпасинкувати
обпаскуджувати
обпаскуджуватися
обпасти
обпатрати
Бариляка, -ки, ж. Ув. отъ барило.
Блоховодниця, -ці, ж. Имѣющая на себѣ много блохъ (преимущественно о кошкѣ, собакѣ). Лохв. у.
Вивільга, -ги, ж. Иволга. Кричить жовта вивільга. О. 1862. IV. 72.
Викидний, -а, -е. Викидна цурка. Родъ дѣтской игры. Ив. 17.
Госпо́день, -дня, -нє Кратк. форма отъ господній. Забув і страх Господень. К. Іов. 14.
Наспоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. наспори́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Пріобрѣтать, пріобрѣсть, запасать, призапасить. Желех. 2) Доставлять, доставить, снабжать, снабдить въ изобиліи. Вх. Зн. 40.
Непритика, -ки, об. Безпріютный, бродяга. Встрѣчено только у Кулиша, гдѣ говорится о юродивомъ. По світу швендяє ся непритика, — ні хати в бідолахи, ні двора. К. ПС. 113.
Носили, -сил, с. мн. Носилки. Ледве на носилах донесли.
Походящий, -а, -е. Передвижной, переносной. Походящий стіл. Зміев. у.
П'ята, -ти, ж. Пята, пятка. Находилася, аж на п'яти не стану, — так болять. Кіевск. у. Видні п'яти і пальці, де ступить, — босої ноги слід пише. Дума. п'ятами накивати. Убѣжать. П'ятами з Трої накивав. Котл. Ен. І. 5. І той панові Хмельницькому ще й голими п'ятами накивав. АД. II. 27.
Нас спонсорують: