Відбігати 1, -гаю, -єш, гл.
1) Отбѣгать. Я вже своє відбігав, — біжи но ще ти: то чи не відбігаєш ніг.
2) О коровѣ: окончить случку.
Гря́кати, -каю, -єш, гл. = Грюкати.
Запротестува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запротестовать. Його муза запротестувала з усією енергією своєю против ледарства сильних мира сього.
Ли́ствиця, -ці, ж. Часть звіяшок (Cм.).
Осміювати, -юю, -єш, сов. в. осмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣивать, осмѣять. Осміяли подруженьки подругу свою.
Похарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Попугаться нѣкоторое время (о лошади).
Прісце, -ця́, с. Ум. отъ просо.
Пуком нар. О паденіи: быстро, подобно камню. Горобці пуком падають.
Тупець, -пця, м. = тупак.
Упослідок нар. = упослід.
