Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осадитися

Осадитися, -джу́ся, -дишся, гл. Поселиться. Батько мій був з самих найпервіших січовиків, що осадились на Чортомлику. Стор. МПр. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСАДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСАДИТИСЯ"
Валасатися, -саюся, -єшся, гл. Шляться, таскаться, скитаться. Мені нема ні зіми, ні літа: я завсегда в роботі. Поздоров Боже мир — пропитає мене. А ти де валасалася? ЗОЮР. І. 10. Став валасаться по світах. Сим. 203.
Варга, -ги, ж. 1) Также: варґа. Губа. Желех. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, Боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, Боже! Гол. III. 251.
До-пуття́, нар. Какъ слѣдуетъ.
Зава́жити Cм. заважувати.
Затупоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Затопать, застучать копытами. Коли так одного вечора затупотіло в дворі; вибігла стара, а Данило коня прив'язує. МВ.
Ма́сляниця, -ці, ж. = масниця. Масляниня — баламутка: обіщала масла й сиру та не хутко. Ном. № 526.
Підростяк, -ка, м. = підсвинок. Вх. Лем. 449.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.
Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Ном. № 3828. Та не стели білої постелі, — потолочать. Мил. 118.
Сльозавий, -а, -е. Слезный, облитый слезами. Сльозаве око в небо зносить. Федьк. І. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСАДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.