Валок, -лка, м. 1) Ум. отъ вал. 2) Часть граблей, на которой укрѣплены зубья. 3) Брусъ бороны, въ который вставлены зубья. 4) Часть ткацкаго снаряда шпурів. 5) Часть друлівника. 6) Часть мотовила. 7) = вал 4. Ополудні гребли сіно і в волочки клали щільно. Ум. валочок. 8) = качалка 1. Тісто роскачують валком.
Докоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. = докоряти. Тепер докоряється, що не роблю нічого.
Забринжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Зажужжать. Кулька забринжала.
Замовни́й, -а́, -е́ Заговоренный. Ой у тебе, отамане, замовна рушниця.
Засини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Сдѣлаться синимъ. Засинилось полотно.
Колувати, -лую, -єш, гл.
1) Идти кругомъ, идти по круговой линіи. Горою сонечко колує.
2) Кружить, колесить, дѣлать объѣзды. Хто колує, той вдома ночує. Волю колувати, як просто їхати та бідувати.
Короговний, -а, -е. Относящійся къ знамени, хоругви, флагу.
Оцупалок, -лка, м. = оцупок.
Підкласти Cм. підкладати.
Припанитися, -ню́ся, -нишся, гл. = запаніти? Бач, як припанивсь.