Викидати 1, -даю, -єш, гл.
1) Повыбрасывать, выбросить (все), посбрасывать. Пішов, ще разів зо два вніс дров, да й ті на попа викидав.
2) Начать колоситься. Жито викидало колос.
Відлучатися, -чаюся, -єшся, сов. в. відлучитися, -чуся, -чишся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться, разлучаться, разлучиться. Там Маруся заручається, од батенька одлучається. У дорозі не можна відлучитися від товаришок.
Дряпани́на, -ни, ж. 1) Царапанье. Говорится преимущественно о плохомъ писаньѣ. 2) Грабежъ. Черкеси.... йдуть скоріше на дряпанину.
Задрі́панець, -нця, м. Забрызгавшійся грязью, неряха.
Киця, -ці, ж.
1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю.
2) Родъ дѣтской игры. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха.
Ошуканець, -нця, м. Обманщикъ.
Понадвисати, -са́ю, -єш, гл. = понависати 1. Та вже ж тая стежечка терном заросла... червоною та калиною понадвисала.
Приблагати, -га́ю, -єш, гл. Пріобрѣсть, съ трудомъ нажить. Бач, яка вона — пробі, дай їй і свитину, і кожух, і коровку, — усе, що я своїй рідній дитині приблагала.
Пручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Артачиться, упираться, сопротивляться. Ой ну, люлі, не пручайся, коли тобі таке щастя. Лавися перше мов пручалась, а послі мов угамувалась.
Розмаринний, -а, -е. Розмаринный. Понюхаєм зіллячка розмаринного.