Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обганяти
обгепати
обгидитися
обгиналки
обгинати
обгін
обглежувати
обглядати
обговорити
обговорювати
обговтати
обговтувати
обговтуватися
обгодовувати
обголити
обголіти
обгольня
обголювати
обголюватися
обголяти
обгонити
обгорілий
обгоріти
обгорітися
обгорнути
обгорода
обгороджувати
обгородити
обгородитися
обгортати
обгортатися
обгортка
обгоряти
обгравати
обгребти
обгризати
обгрібати
обгрібатися
обгрузити
обгубитися
обгуджувати
обгулятися
обгуркати
обдальний
обдарити
обдаровувати
обдаряти
обдати
обдемкуватий
обдемок
обдержини
обдерти
обдертус
обджеркати
обдзьобати
обдзьобувати
обдивитися
обдивлятися
обдимати
обдирати
обдиратися
обділити
обділяти
обдряпати
обдряпувати
обдурити
обдурь
обдурювати
обдути
обдутися
обезвічити
обезглуздити
обезглуздіти
обезголовити
обеззубіти
обезлюдити
обезлюдіти
обезчестити
обелець
обельцяний
обемберити
обенберитися
обербенитися
обербенути
оберберитися
оберега
оберегати
оберегатися
обережний
обережність
обережно
оберем
оберемок
оберка
обернути
обертак
обертання
обертас
обертати
обертатися
обертнем
обертом
обжалуватися
обжарити
обжати
обжера
обжерливий
обжерти
обживатися
обжидати
обжинати
обжинатися
обжинки
обжира
обжирати
обжиратися
обжирливий
обжирство
обзел
обзеленкуватий
Мочарува́тий, -а, -е. О почвѣ: болотистый, мокрый. Мочарувате поле. Камен. у.
Обидві числ. Обѣ. Маю висіти за одну ногу, волію за обидві. Ном. № 7308.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Подомуровувати, -вую, -єш, гл. Докончить кладку каменныхъ стѣнъ, зданій (во множествѣ).
Природити, -джу́, -диш, гл. Уродить. Нащо це ти цілу картоплю, а не половинки садиш? — Шоб Бог більшу природне. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Сидушка, -ки, ж. Маленькій стулъ съ засовомъ спереди, въ который, садятъ дітей, начинающихъ сидѣть. Рк. Левиц.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об. 1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига. Ном. № 2756. 2) Насѣк. Anthomyia (meteorica). Вх. Пч. I. 5.
Узятися, візьмуся, -мешся, гл. 1) Взяться. Коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Ном. № 11014. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Кн. Таке ледащо придалось той одинчик, що Господи!... і за холодну воду не возьметься. Рудч. Ск. ІІ. 107. узятися під бо́ки, у бо́ки. Подбочениться. Взявся під боки та й думає, що пан. Ном. № 2481. А парубки, узяв шись в боки, навприсядки пішли. Шевч. 565. 2) Быть взятымъ, отнятымъ. Візьметься від них жених. Єв. Мр. II. 20. 3) Взяться, приняться за что, сдѣлать что. Не візьмешся за роботу, робота сама не зробиться. Ном. № 11017. Як приїду та додому, не візьмуся їсти. Н. п. Виїхавши за Городок, взялися стреляти. Гол. І. 15. 4) Взяться, явиться. Де ся взяв татарин. Макс. Де взялося два купчики з Польщи, взяли таку коню ціну нарядили. Мет. 98. Відкіль се взявся неборак? Гліб. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388. 5) Сочетаться бракомъ, пожениться. Хиба було коли в світі, щоб ті, що кохались, розійшлися, не взялися, — живими остались. Шевч. 269. 6)чим. Обратиться во что. Упав сніжок на обліжок та взявся водою. Мет. 50. Загорілось моє серце, слово полум'ям взялося. К. Псал. 95. А той як підскоче та черконе по яблуні: вона так попелом і взялись. Рудч. Ск. II. 77. Уже моє золото гряззю взялось і не маячить. Г. Барв. 290. Стіни чорні, аж цвіллю взялися — т. е. покрылись плѣсенью. Мир. ХРВ. 24. все так вогне́м і взялось. Все было объято пламенемъ. ЗОЮР. І. 152. 7) Пристать, къ кому, чему. Узявся, як реп'ях. Ном. № 2745. Узявся до мене смолою. Як приложит до тіла, так і візьметься. Радомысл. у. 8)ближ. Приблизиться. Козаки ближ взялися. Гол. І. 35. 9) моро́зи взялися, зимно ся взяло. Настали морозы, насталъ холодъ. Вх. Зн. 6.
Хиба 2 нар. 1) Развѣ. Хиба не знаєте приповісти сієї? Єв. Мр. IV. 12. Хиба будемо на неї дивитись, як на мальовану? МВ. І. 25. 2) Развѣ ужъ, быть можетъ. Пора вже мені (сонце каже) сходить, але я втомилось, — хиба ти йди за мене. Чуб. І. 5. 3) Ужъ? Із пасіки пішов на гору, щоб подивитись на бакшу; оттам хіба було розору, що усього й не роскажу. Алв. 76.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Нас спонсорують: