Гілля I, -лі, ж. = гілка. Як од гіллі одірвався. Мов одірвалось од гіллі одно-однісіньке під тином. Ум. гіллонька, гіллячка, гілляченька. Та повій, вітроньку, підведи гіллоньку. Ото гілляченьки із її рученьки. Хвалилася біла береза межи дубами своїми гіллячками.
Дарови́ще, -ща, с. Родъ дѣтской игры, въ которой попавшій палкой по палкѣ противника кричитъ: «Дарую коня! дарую вола!» и т. д.
Запиша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. Заважничать. Запишався, як кошеня в попелі.
Запуска́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. запусти́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить куда; вгонять, вогнать (о скотѣ). А ми просо засієм, засієм! — А ми стадом запустим, запустим. 2) Пускать, пустить въ ходъ. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи. 3) Запускать, запустить, погружать, погрузить; вонжать, вонзить. Як на ляха козак налітав, в нюю спис запускав. 87. 4) — чим що. Подбавлять, подбавить во что какой-либо жидкости. Горілка була у пляшці наче запущена перчівкою. 5) Запускать, запустить, оставить безъ присмотра, въ небреженіи. Одна ка запустила діжу, шо вона й на діжу не похожа: около і в середині... позасихало тісто. Байрачок той колись, видно, і хорошенький був, тілько потім запустили. 6) тереве́ні запусти́ти. Начать болтать.
Обідонько, -ка, м. Ум. отъ обід.
Пастуший, -а, -е. Пастушій. Чиїх батьків я наровні не ставив з пастушими собаками моїми.
Повечіркувати, -кую, -єш, гл. Ѣсть послѣ ужина. Вечеряла, повечіркувала.
Попитатися, -та́юся, -єшся, гл. = попитати. Нехай я попитаюся в неї, чи вона думає приходити, чи може вже не схоче.
Просинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. просну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Просыпаться, проснуться. Так уже не просиналася до світу.
Рученя, -няти, с. Рученка, маленькая ручка. Білі рученята мліють-обнімають. Ум. рученятко, рученя́точко.