Брехання, -ня, с.
1) Лганье.
2) = гавкання.
Витязький, -а, -е. Витяжскій. Усі поля обсіяли головами козацькими, козацькими, витязькими.
Гробови́ще, -ща, с. = Кладовище. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Обкопане ровом городянське гробовище з гостроверхою церквою, вкрите зеленим тонконогом і сизою чаполоччу та рясне хрестами. Чума з лопатою ходила та гробовище рила, рила.
Курча, -чати, с.
1) Цыпленокъ. 3 курчатами квочка... кублилась у моркві. В запалі налетів на Мага, як на мале курча шулік. ходить, як курчата погубив. Имѣетъ растерянный видъ.
2) мн. курчата. Трещины въ кожѣ на рукахъ и ногахъ отъ холода и вѣтра. Ум. курчатко, курчаточко. Ой висиділа квочка четверо курчаток. Уже яєчко наклюнулось, то й курчатко незабаром вилупиться.
Надтеса́ти Cм. надтісувати.
Послухняний, -а, -е. Послушный. Розумний та послухняний був.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці.
Скомтати, -та́ю, -єш, гл. Зудѣть.
Скригиндзати, -дзаю, -єш, гл. = скреготати 1. Скригиндзати зубами.
Троїцький, -а, -е. Троицкій, относящійся къ тройцѣ.