Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обганяти
обгепати
обгидитися
обгиналки
обгинати
обгін
обглежувати
обглядати
обговорити
обговорювати
обговтати
обговтувати
обговтуватися
обгодовувати
обголити
обголіти
обгольня
обголювати
обголюватися
обголяти
обгонити
обгорілий
обгоріти
обгорітися
обгорнути
обгорода
обгороджувати
обгородити
обгородитися
обгортати
обгортатися
обгортка
обгоряти
обгравати
обгребти
обгризати
обгрібати
обгрібатися
обгрузити
обгубитися
обгуджувати
обгулятися
обгуркати
обдальний
обдарити
обдаровувати
обдаряти
обдати
обдемкуватий
обдемок
обдержини
обдерти
обдертус
обджеркати
обдзьобати
обдзьобувати
обдивитися
обдивлятися
обдимати
обдирати
обдиратися
обділити
обділяти
обдряпати
обдряпувати
обдурити
обдурь
обдурювати
обдути
обдутися
обезвічити
обезглуздити
обезглуздіти
обезголовити
обеззубіти
обезлюдити
обезлюдіти
обезчестити
обелець
обельцяний
обемберити
обенберитися
обербенитися
обербенути
оберберитися
оберега
оберегати
оберегатися
обережний
обережність
обережно
оберем
оберемок
оберка
обернути
обертак
обертання
обертас
обертати
обертатися
обертнем
обертом
обжалуватися
обжарити
обжати
обжера
обжерливий
обжерти
обживатися
обжидати
обжинати
обжинатися
обжинки
обжира
обжирати
обжиратися
обжирливий
обжирство
обзел
обзеленкуватий
Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Гн. II. 188. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Камен. у. Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Камен. у. Нарід дуже з голоду бідив. Гн. II. 189.
Гуркотли́вочка, -ки, ж. Ласкат.: воркующая. Чи забула, голубонько-гуркотливочко, чого бігла сюди? МВ. ІІ. 114.
Куролап, -па, м. = курокрад.
Олива, -ви, ж. 1) Дерево: маслина. І обіймалася з виноґроном олива. К. МХ. 31. 2) Деревянное масло. Зеленою оливою оченьки залито. Мет. 103. Ум. оливка.
Подоставатися, -таємо́ся, -єтеся, гл. 1) Достаться (во множествѣ). Він собі добру частку вхопив, а нам аби що подоставалося. 2) Добраться (о многихъ). Вже не скоро, один по одному, подоставалися і ми в Полтаву.
Приладнати, -ся. Cм. приладновувати, -ся.  
Приялечати, приялечити, -чає и прияле́чувати, -чує, гл. безл. Итти, быть къ лицу, приличествовать. Рк. Левиц. Тобі чорне убрання не приялеча. Прилуцк. у.
Розрахуватися, -ху́юся, -єшся, гл. 1) Разсчитаться. 2) Разсудить, обдумать.
Сурдут, -та, м. Сюртукъ. Він скидає з себе сурдут. Чуб. II. 201.
Удержувати, -жую, -єш, сов. в. удержати, -жу, -жиш, гл. Удерживать, удержать. Єдин кіл плота не вдержить. Ном. № 5272. Таке слизьке, що й обома не вдержиш. Ном. № 14233.
Нас спонсорують: