Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обганяти
обгепати
обгидитися
обгиналки
обгинати
обгін
обглежувати
обглядати
обговорити
обговорювати
обговтати
обговтувати
обговтуватися
обгодовувати
обголити
обголіти
обгольня
обголювати
обголюватися
обголяти
обгонити
обгорілий
обгоріти
обгорітися
обгорнути
обгорода
обгороджувати
обгородити
обгородитися
обгортати
обгортатися
обгортка
обгоряти
обгравати
обгребти
обгризати
обгрібати
обгрібатися
обгрузити
обгубитися
обгуджувати
обгулятися
обгуркати
обдальний
обдарити
обдаровувати
обдаряти
обдати
обдемкуватий
обдемок
обдержини
обдерти
обдертус
обджеркати
обдзьобати
обдзьобувати
обдивитися
обдивлятися
обдимати
обдирати
обдиратися
обділити
обділяти
обдряпати
обдряпувати
обдурити
обдурь
обдурювати
обдути
обдутися
обезвічити
обезглуздити
обезглуздіти
обезголовити
обеззубіти
обезлюдити
обезлюдіти
обезчестити
обелець
обельцяний
обемберити
обенберитися
обербенитися
обербенути
оберберитися
оберега
оберегати
оберегатися
обережний
обережність
обережно
оберем
оберемок
оберка
обернути
обертак
обертання
обертас
обертати
обертатися
обертнем
обертом
обжалуватися
обжарити
обжати
обжера
обжерливий
обжерти
обживатися
обжидати
обжинати
обжинатися
обжинки
обжира
обжирати
обжиратися
обжирливий
обжирство
обзел
обзеленкуватий
Баран, -на, м. 1) Баранъ, самець овцы. Вас. 197. Чуб. І. 129. Овечку стрижуть, а баран дріжить. Посл. 2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами. КС. 1898. VII. 44. 3) Родъ игры въ мячъ. КС. 1887. VI. 462. 4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 462. 5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ. Лубен. у. МУЕ. I. 45. 6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки. Вх. Пч. ІІ. 25. 7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Мир. Пов. І. 113. Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Канапчик, -ка, м. Диванчикъ. Славненький такий канапчик. Лебед. у.
Костомаруватий, -а, -е. Ширококостый. Широке костомарувате чоло, ніби воляче. Г. Барв. 22.
Ми́сник, -ка, м. Полки для посуды, посудный шкафъ, буфетъ. Чуб. VII. 386. Після вечері вона кинулась до посуди, перемила й перетерла і розставила на миснику. Левиц. І.
Переляк, -ку, м. Испугъ, перепугъ. Ном. № 4342. Чуб. І. 13. Кричали з переляку. Св. Мт. XIV. 26. Иногда въ значеніи: большой испугъ. Ляк сили додає, а переляк відіймає. Ном. № 4400.
Покля нар. = покіль. Тя, любку, не забуду, покля буду жити. Гол. III. 429.
Посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) = і посідати. Грин. III. 396, 429. Уже ж наші вороженьки вечерять посіли. Чуб. V. 150. Посіли вони любенько, п'ють собі, гуляють. Драг. 156. Кінь сказав, щоб ми сідали на його, ми й посіли обоє. Чуб. II. 141. 2) Осѣсть, покрыть что слоемъ. На губах посіла смага. Левиц. І. 75. Курява посіла на семинаристів. Левиц. Пов. 4. 3) Переносно: пропасть. Біда, пане-гетьмане! оттепер ми посіли. К. ЧР. 344. 4) Cм. ii посідати.
Проклясти, -ся. Cм. проклинати, -ся.
Соборище, -ща, с. = собір. Чуб. І. 180.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. К. ПС. 32. Впослідити мене ніхто не схоче. К. ЦН. 200. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Г. Барв. 507. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Г. Барв. 448. Наша кохана мова зосталась упослідженою. К. XII. 121.
Нас спонсорують: