Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обруб
обрубати
обрубина
обрубка
обрубляння
обрубувати
обрубуватися
обрус
обруч 1
обруч 2
обручати
обручатися
обручка
обрушати
обрушитися
обрьохкатися
обряд
обрядити
обрядно
обряжати
обрямувати
обрятовувати
обсаджувати
обсаджуватися
обсапати
обсапувати
обсвідчитися
обсвітити
обсвічувати
обселити
обселяти
обселятися
обсилати
обсилатися
обсилкувати
обсипати
обсипатися
обсихати
обсів
обсівати
обсівне
обсідати
обсікати
обсіктися
обсіпати
обсіпувати
обсісти
обсіч
обсіяти
обсіятися
обскакати
обскакувати
обскочити
обскребти
обскрібати
обскубати
обскубатися
обскубувати
обслухати
обслухувати
обсмажити
обсмажувати
обсмалити
обсмалювати
обсмалюватися
обсмикати
обсмикувати
обсмикуватися
обсміювати
обсмоктати
обсмоктувати
обсмолити
обсмолювати
обсмолюватися
обснувати
обснути
обсокотати
обсоромити
обсохнути
обсохти
обстава
обставати
обставини
обставити
обставляти
обставлятися
обстанова
обстановити
обстати
обстелити
обстилати
обстовпити
обстрелювати
обстригати
обстригатися
обстрижчини
обстругати
обстругувати
обстуджувати
обступати
обсувати
обсуватися
обсудливий
обсушити
обсушувати
обсушуватися
обськавати
обсяг
обсягати
обтавати
обталапатися
обтаритися
обтекти
обтерти
обтесати
обтикати
обтикатися
обтинати
обтинач
обтирати
Добенькетува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Допироваться.
Костиронько, -ка, м. Ум. отъ кости́рь.
Купування, -ня, с. Купля; покупаніе. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56.
Обридник, -ка, м. Гадкій, противный человѣкъ. Ти сам негідник, ти сам обридник, що жінки не маєш. Гол. І. 262.
Обхід, -ходу, м. Обхожденіе, обращеніе, движеніе вокругъ.  
Опитувати, -тую, -єш, сов. в. опита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Опитай старих людей, як треба робити. 2) Находить, найти, разспрашивая. Може я де опитаю твій мішок.
Прискакати, -чу́, -чеш, гл. Прискакать.
Свідок, -дка, м. Свидѣтель. Св. Л. 127. Вам оце на свідки треба йти, як що бачили, як там він її бив. Лебед. у.
Футро, -ра, с. 1) = хутро. 2) Шуба, шубка. Гол. Од. 17. Треба було Орисі футро справити, — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Мавшого футра. Св. Л. 183. Ум. футерко. Гол. Од. 17.
Шпичка, -ки, ж. 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. Чуб. III. 230. 3) Заноза.
Нас спонсорують: