Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обруб
обрубати
обрубина
обрубка
обрубляння
обрубувати
обрубуватися
обрус
обруч 1
обруч 2
обручати
обручатися
обручка
обрушати
обрушитися
обрьохкатися
обряд
обрядити
обрядно
обряжати
обрямувати
обрятовувати
обсаджувати
обсаджуватися
обсапати
обсапувати
обсвідчитися
обсвітити
обсвічувати
обселити
обселяти
обселятися
обсилати
обсилатися
обсилкувати
обсипати
обсипатися
обсихати
обсів
обсівати
обсівне
обсідати
обсікати
обсіктися
обсіпати
обсіпувати
обсісти
обсіч
обсіяти
обсіятися
обскакати
обскакувати
обскочити
обскребти
обскрібати
обскубати
обскубатися
обскубувати
обслухати
обслухувати
обсмажити
обсмажувати
обсмалити
обсмалювати
обсмалюватися
обсмикати
обсмикувати
обсмикуватися
обсміювати
обсмоктати
обсмоктувати
обсмолити
обсмолювати
обсмолюватися
обснувати
обснути
обсокотати
обсоромити
обсохнути
обсохти
обстава
обставати
обставини
обставити
обставляти
обставлятися
обстанова
обстановити
обстати
обстелити
обстилати
обстовпити
обстрелювати
обстригати
обстригатися
обстрижчини
обстругати
обстругувати
обстуджувати
обступати
обсувати
обсуватися
обсудливий
обсушити
обсушувати
обсушуватися
обськавати
обсяг
обсягати
обтавати
обталапатися
обтаритися
обтекти
обтерти
обтесати
обтикати
обтикатися
обтинати
обтинач
обтирати
Біляр, -ра, м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Єв. Мр. IX. 3.
Боковий, -а, -е. 1) Боковой. Бокові двері. Левиц. І. 231. боковий вітер. Вѣтеръ, дующій въ бокъ судна. Мнж. 148. 2) Сторонній. З бокових мирського збору берут більш, бо вони жадної повинности не одбувають. Н. Вол. у. 3) — кінь. Пристяжная лошадь. 4) — ва сестра. Шутливое названіе жены, а чаще — жены невѣнчанной, которая выдается за сестру. Фр. Пр. 103.
Гість, гостя, м. Гость. Ой прийде твій миленький, — буде в тебе гість. Мет. 242. у гостя. Въ гости. Я пріїду до тебе в гостя. Грин. II. 258. Ум. гостенько, гостонько, гостик, госточко. Мил. 214. Гостик за стіл, а лишній хоч і під стіл. Ном. № 11978.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. Гліб. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. Гліб. А жіночку свою любив і Господи єдиний! Шевч. 526. 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. Хата, 11. І вже, не справить горбатого могила. Ном. № 3221.
Облежати, -жу, -жиш, гл. Пролежать дольше чѣмъ слѣдуетъ. Як облежит лен, то насіня облетит. Вх. Лем. 441.
Одичавіти, -вію, -єш, гл. Одичать. Одичавів кінь у табуні. Міусск. окр.
Опалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. опалитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Обжигаться, обжечься, опаливаться, опалиться. Десь він по винницях, по броварнях валявся, опалився, ошарпався, обідрався. ЗОЮР. І. 202. 2) Загорать, загорѣть.
Погрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. погрози́ти, -жу́, -зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. І. 25.
Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Чабачок, -чка, м. Ум. отъ чабак.
Нас спонсорують: