Брост, -ту, м. = брость. Обтичуть всіляким бростом.
Зогріток, -тку, м. Пріютъ, притонъ.
Мара́, -ри, ж. 1) Призракъ, привидѣніе. Вони ж, бачивши його, що ходить по морю, думали, що се мара. Василина з'явилась і счезла, як мара. Що ж се таке? Се не мара, моя се мати і сестра. 2) Злой духъ, разновидность чорта, обморочивающій людей, затемняющій имъ разсудокъ, чтобы завести ихъ въ опасное мѣсто. Туди мене мара несе, де грають музики. Убрався в сажу, як мара. a мара його знає, де він ся подів! A чортъ его знаетъ, куда онъ дѣвался! 3) Сонъ, сновидѣніе, греза. Сон — мара, Бог — віра. Чаще во мн. ч.: мари. Ой місяцю-місяченьку! не світи нікому, тільки мойму миленькому, як іде додому. Світи йому вдень і вночі і розганяй мари. У Левицкаго употребл. въ значеніи: мечты. Не зросла вона в роскоші. Мари об таких хатах раскішних здались їй пустими.
Махови́к, -ка, м. Маятникъ.
На-трапку, нар. Гдѣ ни попало, гдѣ найдешь.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл.
1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ).
2) Не слышать, не услыхать.
Подопирати, -ра́ю, -єш, гл. Донести, дотащить съ трудомъ (во множествѣ).
Позадь, -ді, ж. = послід 1.
Храплє, -ля, с. = храпа.
Шишлак, -ка, м.
1) Шишка (на тѣлѣ)? На шиї у волів шишлаки отакі як картоплини.
2) Барашковая шапка.