Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обруб
обрубати
обрубина
обрубка
обрубляння
обрубувати
обрубуватися
обрус
обруч 1
обруч 2
обручати
обручатися
обручка
обрушати
обрушитися
обрьохкатися
обряд
обрядити
обрядно
обряжати
обрямувати
обрятовувати
обсаджувати
обсаджуватися
обсапати
обсапувати
обсвідчитися
обсвітити
обсвічувати
обселити
обселяти
обселятися
обсилати
обсилатися
обсилкувати
обсипати
обсипатися
обсихати
обсів
обсівати
обсівне
обсідати
обсікати
обсіктися
обсіпати
обсіпувати
обсісти
обсіч
обсіяти
обсіятися
обскакати
обскакувати
обскочити
обскребти
обскрібати
обскубати
обскубатися
обскубувати
обслухати
обслухувати
обсмажити
обсмажувати
обсмалити
обсмалювати
обсмалюватися
обсмикати
обсмикувати
обсмикуватися
обсміювати
обсмоктати
обсмоктувати
обсмолити
обсмолювати
обсмолюватися
обснувати
обснути
обсокотати
обсоромити
обсохнути
обсохти
обстава
обставати
обставини
обставити
обставляти
обставлятися
обстанова
обстановити
обстати
обстелити
обстилати
обстовпити
обстрелювати
обстригати
обстригатися
обстрижчини
обстругати
обстругувати
обстуджувати
обступати
обсувати
обсуватися
обсудливий
обсушити
обсушувати
обсушуватися
обськавати
обсяг
обсягати
обтавати
обталапатися
обтаритися
обтекти
обтерти
обтесати
обтикати
обтикатися
обтинати
обтинач
обтирати
Варстат, -ту, м. см. верстат.
Весело нар. Весело. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Ном. № 1408. Весело не засміється, не гляне. МВ. ІІ. 20. Ум. веселенько. Як мій милий біля мене, — гулять веселенько. Н. п.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Омрачатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. омрачи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Омрачаться, омрачиться. Ном.
Перевірювати, -рюю, -єш, сов. в. перевірити, -рю, -риш, гл. Провѣрять, провѣрить.
Перепродування, -ня, с. 1) Перепродажа. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56. 2) Барышничанье.
Поперник, -ка м., поперниця, -ці,, ж. Поперечница. Вх. Лем. 454.
Розвереджувати, -джую, -єш, сов. в. розвереди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Растравлять, растравить, разбередить. Я ще гірш розвередив твою болячку. Стор. II. 234.
Шпиняти, -няю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. Cм. нашпиняти.
Штукарити, -рю, -риш, гл. Шутить, забавно проказить.
Нас спонсорують: