Голу́бчичок, -чка, м. Ум. отъ голуб.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим.
2) Плодовитый (о животныхъ).
Перевертом нар. Кувыркомъ, вверхъ дномъ. Як прийде мій додому, так усе й піде перевертом по хаті. І в них перевертом усе перевернулося.
Перероджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. перероди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Перерождаться, переродиться. Всі неначе переродились, були веселі, жартували.
Погутькало, -ла, с. = пугач. А ворони — старі жони пішли танцювати, а крючище взяв дручище пішов підганяти, а сич на порозі став на сторожі; погутькало упеклося (упилося!), лягло на дорозі.
Похватний, -а́, -е́ Удобоподвижный, удобоносимый, удобный для взятія. Занялась хата — та пожарні бочки похватні — скоро води привезли.
Приручати, -ча́ю, -єш, сов. в. приручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Поручать, поручить. Кому ж ти мене, мій батечку, приручаєш? Покидаєш мене, серденятко моє! Ой кому ж ти приручаєш?
Радувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Совѣщаться, держать совѣтъ. Почали радувати про військові речі. На людей твоїх радують нечестиву раду.
Слава, -ви, ж.
1) Молва, слухъ; толки, пересуды. Синиця славу распустила, що хоче море запалить. Тим до неї не горнуся, що слави боюся. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору: я за славу сама стану, ще й виговорюся. Стала слава, стала слава, стали й поговори ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. добра слава. Хорошая репутація, честное имя. Не сироти малі діти, що неньку сховали: їм зосталась добра слава. недобра слава. Дурная репутація. Вона чесного роду і не накине на себе недоброї слави. слава-поговір. Дурная молва. Ой була слава-поговір, ти не моя, серденько, я не твій. набіра́тися слави. Подвергаться осмѣянію, позорить себя. Ой ізвівши, на коника сівши, — зоставайся, слави набірайся. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися! славу чинити, сі́яти. Разлашать, дѣлать шумъ. Та бо мовчіть уже, тітко! Хоч тепер мовчіть — не чиніть слави, голубочко. А на мене славу сіють. у славу вво́дити. Позорить, компрометировать. Сватай мене, козаченьку, та не вводь у славу. у славі ходити. Позорить себя. Ой сама ж ти, дівчинонько, та у славонці ходиш.
2) Слава. Полягла Кішки Самійла голова.... Слава не вмре, не поляже! Буде слава славна поміж козаками, поміж друззями, поміж рицарями! славу учинити. Високу могилу висипали і прапірок у головах устромили і премудрому лицареві славу учинили. Ум. славонька, славочка.
Чекіт, -кота, м. пт. Lapius excubitor.