Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оріх

Оріх, -ха, м. 1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Соловійко на орісі, зозуленька на калині. Грин. III. 178. 2) мн.болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. ЗЮЗО. І. 139. Ум. орішок, орішенько. Чуб. V. 11.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРІХ"
Блюзнірство, -ва, с. Кощунство, богохульство. Левч. 61.
Вирубувати, -бую, -єш, гл. = вирубати.
Відьмин, -на, -не. Вѣдьминъ, принадлежащій вѣдьмѣ. відьмине зілля. Раст. Cirsium arvense Scop = осот. ЗЮЗО. І. 118.
Гарб, -бу, м. Большой крюкъ, багоръ. Морд. з гарбом. Съ лишкомъ. До Петриківки буде добрих сім верстов з гарбом. Новомоск. у.
Знестямка нар. Въ безпамятствѣ.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжаВх. Зн. 35.
Насміхання, -ня, с. Насмѣшка. Левиц. Пов. 118.
Побіждати, -да́ю, -єш, сов. в. побіди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Побѣждать, побѣдить. Пан Хмельницький добре учинив: Польщу засмутив, Волощину побідив. Макс.
Поклячити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать заломы на растеніяхъ для примѣты; сдѣлать межевые знаки на деревьяхъ. Оце поклячили усі дерева, — тепер уже не буде крадіжки. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.