Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Засла́бти, -бну, -неш, гл. = заслабі́ти. Як заслаб, то спокійно дожидав смерти. Заслаб чумак, заслаб молоденький.
Нани́з нар. Внизъ. Пливе нани́з. Плыветъ внизъ по рѣкѣ.
Переводити I, -джу, -диш, сов. в. перевести, -веду́, -де́ш, гл.
1) Переводить, перевести. Перевела Явдоха свій цех через дорогу.
2) Переплетать, переплести, перевить. (Коса) чорним шовком заплетена та золотом переведена.
3) Изводить, извести, уничтожать, уничтожить. Як же його перевести з світу, щоб не було на світі. Чужі діти своїм батькам у поміч стають, а ти тільки дурно у нас хліб переводиш.
3) Портить, перепортить, испортить. Пани переведуть, що й собака не їстиме.
Пожадання, -ня, с. Пожеланіе, желаніе.
Присмагнути, -ну, -неш, гл.
1) Пригорѣть, сильно прижариться. Печене порося аж присмагло.
2) Подернуться пленкой, покрыться налетомъ. У його губи присмагли. На озері вода присмагла.
Стотве, стотно, нар. Точно, тождественно, дѣйствительно. Воно стотне так в письмі святім написано. Стотно така була, як оця.
Хитрувати, -рую, -єш, гл. Хитрить. (Лисиця) як там уже не хитрувала, да не могла узять те м'ясо. Е, хитруй, не хитруй, а проти Бога не вихитруєш.
Хотяй сз. = хоть. Ой дай мені, моя сестро, хотяй попоїсти.
Щеп и щепа, -пи, ж. Прививка, черенокъ, привитый къ другому дереву. Яка щеп, така яблуня. А снилось в-осени мені, тоді, як щепи ми щепили. Ум. щепочка.
