Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. У неділю рано задзвонили в дзвони. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. 4) Родъ писанки. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Запомогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. 1) Помочь себѣ. Він тим не запоможеться. 2) Разбогатѣть, разжиться. Запомігся дуже N: має теперка з тисячу карбованців.
Запропада́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. запропа́стися, -паду́ся, -де́шся, гл. Пропадать, пропасть.
Золотило, -ла, с. Матеріалъ для позолоты: краска, шумиха и пр.
Мельчко́м нар. Мелькомъ. І в голову йому не клалось, щоб з ним так бачитись мельчком.
Ошемоніти, -нію, -єш, гл. Лишиться сознанія. Мене як ударили, то я ошемонів.
Почовгати, -гаю, -єш, гл. Пошаркать, потереть (ногами).
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. 3) Ненужный, безполезный. Пусте зілля. Сорная трава.
Ситчати, -чаю, -єш, гл. Полнѣть, толстѣть, жирѣть.
