Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осаул

Осаул, -ла, м. = осавул.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 65.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСАУЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСАУЛ"
Австрия́цький и австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Безпоясниця, -ці, ж. Писанка съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 346.
Забі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Запыхаться отъ бѣганія. Забігався, ледве дише. Харьк.
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
Мамі́й, мій, м. Матушкинъ сынокъ. Нам таких маміїв не треба. К. А мовчи, мамію! доки ти ревтимеш? Черк. у.
Ми́тра, -ри, ж. Митра.  
Попування, -ня, с. Священствованіе, бытіе попомъ. Сів на попування в Солодьках. Св. Л. 290.
Привиченька, -ки, ж. Ум. отъ привичка.
Смоктати, -кчу́, -чеш, гл. 1) Сосать. Смоктав люльку. Стор. МПр. 121. Смоктали їх пявки. 2) Пить жадно. Галушки глитала, сирівець смоктала. Щог. В. 78.
Хвалій, -лія, м. Хвалитель.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСАУЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.