Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орлячий

Орлячий, -а, -е. Орлиный. Клек орлячий з під хмари чути. Ном. № 999.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЛЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРЛЯЧИЙ"
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
Жи́тнище, -ща, с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.
Напечи́, -чу́, -че́ш, гл. = напекти. Желех.
Пестіння, -ня, с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна. Левиц. І. 482.
Позлитка, -ки, ж. = ожеледиця. Вх. Лем. 452.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Пригара, -ри, ж. 1) Пригорѣлыя части кушанья. 2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка. Н. Вол. у.
Прочаклувати, -лую, -єш, гл. Проволшебствовать извѣстное время.
Росколонизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Разселиться колоніями. К. Кр. 18.  
Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано. Св. Л. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРЛЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.