Буявіти, -вію, -єш, гл. = буяти 1. По за садком лани буявіють широкополі.
Допо́рати 2, -раю, -єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре!
Затьо́рач, -ча, м. = затирач.
Зоставати, -таю́, -є́ш, сов. в. зостати, -ну, -неш, гл. = зіставати, зістати. То був волом, а то не хочеш зостатися конем. — кого. Отставать, отстать отъ кого. Іди та не гайсь, щоб нас не зоставсь.
Идольський, -а, -е. Идольскій, языческій. В римській идольській землі.
Калап, -па, м. Черная шляпа съ низкимъ круглымъ верхомъ и широкими полями, загнутыми внизъ. Лем мене спізнала моя фраєрочка, що мі закладам за калап пірочка.
Перекицнути, -ну, -неш, гл. Перекувыркнуться. Cм. перекіцнутися.
Порожня, -ні, ж. Пустота, пустое мѣсто; мѣсто незасѣянное и непокрытое травой. Коли б у хлібові або на сіножаті, а то у порожні піймав та й штраф. в порожні. Съ пустыми руками, безъ груза, порожнемъ. Да просили прозьбою, прозьбою, щоб ми не довго гостили, не в порожні поприїздили.
Потрюхикати, -каю, -єш, гл. Потрусить мелкимъ шагомъ? От потрюхикав собі віл помалу.
Шерстка, -ки, ж. = шерстина. Перед світом перекидається зайцем: одна шерстка золота, друга срібна.
