Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оружжя

Оружжя, -жя, с. Оружіе. (Салдата) у мундир уберуть, оружжа дадуть. Рудан. І. 23. До оружжа: до хліба та до ножа. Ном. № 12278. Ум. оруженько. Мет. 239.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУЖЖЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУЖЖЯ"
Анало́й, -ло́ю, м. Налой. Ум. Анало́йчик. Грин. III. 516.
Заюши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Окровавиться. Заюшився кров'ю. Черк. у.
Надзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Назвониться.
Нади́ми, -мів, м. мн. Паховая грыжа. Желех. Вх. Зн. 39.
Погірник, -ка, м. = погар 2. Желех. Пастбище для дойныхъ овецъ. Шух. І. 215.
Поперевішувати, -шую, -єш, гл. Перевѣсить на другія мѣста (во множествѣ). Поперевішуй сорочки на сонце, щоб швидче подосихали. Васильк. у.
Рискалина, -ни, ж. Рукоятка заступа. Хотин. у.
Роскуйовдити, -джу, -диш, гл. = роскудлати.
Укривальник, -ка, м. Кровельщикъ.
Череп'яний, -а, -е. 1) О гончарныхъ издѣліяхъ: глиняный. Зайчик череп'яний. МВ. ІІ. 31. Глечик череп'яний. К. Псал. 3. 2) Черепичный. Крізь череп'яну стелю спустили його. Єв. Л. V. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУЖЖЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.